Сьогодні набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб» від 25.03.2026 № 4824-IX.

Законом оновлено підхід до вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх дітей.

Відтепер правочин, за яким малолітня або неповнолітня дитина набуває у власність майно безоплатно, у тому числі нерухоме майно, користувачем якого вона є, вчиняється без необхідності отримання дозволу органу опіки та піклування.

Водночас залишається необхідною згода батьків (інших законних представників).

Закон спростив механізм набуття дітьми права власності на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, інше цінне майно, в тому числі транспортні засоби.

Особливості укладення правочинів залежно від віку дитини

У цьому питанні важливо, якого віку дитина. Адже від цього залежить її цивільна дієздатність і можливість бути безпосереднім учасником правовідносин.

Укладення договорів на користь малолітньої дитини (до 14 років)

Малолітня дитина має часткову цивільну дієздатність. Згідно з Цивільним кодексом України їй надано право самостійно вчиняти тільки дрібні побутові правочини.

Договори щодо транспортних засобів або нерухомого майна від імені такої дитини укладають батьки (інші законні представники).

На вчинення одним із батьків таких правочинів повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.

Укладення договорів на користь неповнолітньої дитини (14 – 18 років)

Неповнолітня дитина має неповну цивільну дієздатність. Однак у неї досить широке коло прав.

Вона має право брати участь у підписанні договорів, але за згодою обох батьків (інших законних представників).

Згода на укладення договору, що потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.

У яких випадках правочин може бути вчинений без згоди одного із батьків:

Правочин може бути вчинений без згоди одного із батьків (інших законних представників), якщо вони:

• захоплені у полон або заручники;
• інтерновані у нейтральні держави;
• зникли безвісти за особливих обставин, визнані безвісно відсутніми;
• проживають окремо від дитини протягом не менше шести місяців поспіль та не беруть участі у вихованні та утриманні дитини;
• місце їх проживання невідоме.

Важливо!

Дозвіл органу опіки і піклування не потрібен тільки у випадку, коли дитина набуває право власності на майно.

Коли ж йдеться про відчуження (у тому числі шляхом продажу, дарування, міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу, передачі в заставу, іпотеку нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є дитина, наявність дозволу органів опіки для оформлення обов’язкова.

 

Джерело: Міністерство юстиції України

25 травня 2026 року набирає чинності Закон України № 4824-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб”.

У зв’язку з цим Комісія Нотаріальної палати України з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності підготувала Інформаційний лист “Щодо нотаріального посвідчення згод одного з подружжя (колишнього з подружжя) на розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю подружжя, та укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню і (або) державній реєстрації”: https://npu.ua/wp-content/uploads/2026/05/inf6.pdf

Зауважуємо, що заяви одного з подружжя (колишнього подружжя) про надання згоди на розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю, на яких засвідчено справжність підпису відповідно до закону, що діяв на момент їх видачі, приймаються при нотаріальному посвідченні правочинів, для яких вони видавалися.

Згоди одного з подружжя (колишнього подружжя), видані з 25 травня 2026 року, посвідчуються нотаріально.

Згоди одного з подружжя (колишнього подружжя), видані та нотаріально посвідчені з 25 травня 2026 року, що подаються для нотаріального посвідчення договору, не підлягають реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів.

Приклади згод та посвідчувальних написів, що рекомендуються Комісією як зразок, додано до Інформлиста.

Очікуються зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Правил ведення нотаріального діловодства.

 

Джерело: Нотаріальна палата Укрїни

21 травня у м. Київ (із онлайн-трансляцією) відбувся Нотаріальний форум «Нотаріальна діяльність в умовах воєнного стану: виклики та тенденції», організований Представництвом Норвезької ради у справах біженців (NRC) та Нотаріальною палатою України, за підтримки Норвегії (Norad).

У заході взяли участь представники NRC, НПУ, Мін’юсту, Мінрозвитку, судді та інші експерти.

Особливої атмосфери заходу додав День вишиванки, який святкували цього дня. Барвисті орнаменти на вбранні учасників прикрасили подію та стали символом глибокої шани до українських традицій, які ми зберігаємо навіть у найскладніші часи.

Форум став платформою для обговорення ключових аспектів та викликів, з якими стикаються нотаріуси України при здійсненні нотаріальної діяльності в умовах воєнного стану.

Із вітальним словом до учасників звернулася Ліанна Бадамо, керівник програм представництва Норвезької ради у справах біженців (NRC), відзначивши важливу роль нотаріату в захисті прав громадян.

Президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко акцентував, що виклики, з якими зіткнулися нотаріуси України, не мають аналогів
у нотаріатах інших країн.

У своєму виступі т.в.о. Міністра юстиції України Людмила Сугак наголосила, що з початку повномасштабного вторгнення нотаріуси України ні на день не припиняли свою діяльність, відіграючи одну з ключових ролей під час реалізації та захисту прав громадян.

Під час Секції 1 «Організація нотаріальної діяльності під час війни: виклики та особливості», яку модерував президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко, виступили:

– Інна Бернацька, віцепрезидент Нотаріальної палати України, – на тему «Роль нотаріату України при реалізації прав фізичних та юридичних осіб під час війни. Проблеми в організації нотаріальної діяльності та вчиненні нотаріальних дій, обумовлені війною»;

– Віра Бондаренко, директор Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України, – на тему «Проблеми збереження нотаріальних архівів. Отримання нотаріусами інформації про збережені/втрачені архіви та їх місцезнаходження»;

– Олена Бунякіна, голова відділення Нотаріальної палати України у Дніпропетровській області, член Ради НПУ, – на тему «Найбільш актуальні та проблемні питання у роботі нотаріусів прифронтових територій»;

– Тетяна Кучеренко, заступник голови Комісії НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності, – на тему «Особливості державної реєстрації прав на нерухомість з появою тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, територій активних та можливих бойових дій. Територіальність. Припинення права власності. Ключові аспекти».

Секцію 2 «Роль нотаріуса в компенсаційному механізмі за втрачене житло» модерувала Олена Кирилюк, Перший віцепрезидент Нотаріальної палати України:

– тему «Посвідчення договорів купівлі-продажу житла за рахунок житлових сертифікатів та ваучерів. Актуальні питання та новації» висвітлили Олена Кирилюк, представники Міністерства розвитку громад та територій України Людмила Івасюта і Віта Клименко.

– на тему «Міжнародний Реєстр збитків для України (RD4U). Роль нотаріусів в інформуванні та підтримці заявників» виступила Катерина Прохоренко, старший проєктний спеціаліст Міжнародного Реєстру збитків для України.

– про «Актуальні питання щодо технічної інвентаризації нерухомого майна на прифронтових територіях» розповів Ілля Мелешкін, експерт у сфері технічної інвентаризації нерухомого майна.

Секцію 3 провели на тему «Спадкування в умовах воєнного стану. Опіка над майном безвісти відсутніх осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», модератором виступила Інна Бернацька, віцепрезидент Нотаріальної палати України.

Обговорювались наступні теми:

– «Судова практика у справах про спадкування», доповідач – Євген Петров, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду;

– «Судова практика у справах про оскарження рішень, дій/бездіяльності нотаріуса у спадкових справах», доповідач – Василь Крат, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду;

– «Місце відкриття спадщини. Продовження ведення спадкових справ. Алгоритм», доповідач – Олена Чуєва, член Комісії НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності;

– «Опіка над майном безвісти відсутніх осіб, зниклих безвісти за особливих обставин – інститут, що розвивається. Ключові акценти», доповідач – Галина Парусова, член Комісії НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності.

Учасники форуму дійшли спільної думки, що воєнний стан довів надійність та незламність українського нотаріату, який є міцною опорою для суспільства, забезпечує законність і захист власності, успішно інтегрується в сучасні реалії, та є одним із найпрогресивніших у світі.

Друзі, ділимося електронною версією огляду судової практики Верховного Суду у спорах, пов’язаних із земельними правовідносинами та правом власності, підготовленого Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду з нагоди 35-річчя господарських судів України https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_Vurish_sporiv_zemeln_vidnos.pdf

Огляд був презентований 8 травня 2026 року в межах науково-практичної конференції «Актуальні проблеми правозастосування під час розгляду справ щодо земельних відносин та права власності: практика Верховного Суду, стандарти Європейського суду з прав людини та розвиток законодавства» https://cutt.ly/WtBlIE3Y

Це видання узагальнює актуальні підходи Верховного Суду до вирішення спорів у сфері земельних правовідносин та захисту права власності, а також відображає розвиток судової практики в цій категорії справ за 2018–2025 роки.

Огляд має зручну тематичну структуру, що дозволяє швидко орієнтуватися у ключових правових позиціях Верховного Суду і знаходити відповіді на практичні питання правозастосування. Матеріал систематизовано за основними категоріями спорів у сфері земельних правовідносин та права власності.

У центрі уваги – усталені підходи Верховного Суду щодо:

• оформлення прав на земельні ділянки та переходу права оренди;
• поновлення договорів оренди землі;
• ефективних способів захисту прав на землю;
• правонаступництва у земельних правовідносинах;
• застосування сервітуту як допустимого обмеження права власності;
• набуття та підтвердження права власності;
• застосування негаторного позову;
• правового режиму самочинного будівництва;
• державної реєстрації речових прав;
• набувальної давності та витребування майна;
• приватизації об’єктів державної та комунальної власності.

Окремий акцент зроблено на застосуванні стандартів Європейського суду з прав людини у спорах щодо права власності, забезпеченні балансу між приватними та публічними інтересами, а також реалізації принципу верховенства права у сфері земельних правовідносин.

Огляд містить аналіз статистичних даних за 2018–2025 роки, що дає змогу оцінити динаміку розгляду земельних спорів і спорів щодо права власності, рівень стабільності судових рішень та роль касаційної інстанції в забезпеченні єдності судової практики.

Видання також висвітлює діяльність судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин і права власності КГС ВС у формуванні сучасних правових підходів, забезпеченні однакового застосування норм права та розвитку професійного діалогу між суддями, науковцями, адвокатами, представниками органів державної влади й бізнесу.

Цей огляд стане корисним аналітичним інструментом для суддів, адвокатів, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, бізнесу, науковців і всіх, хто працює у сфері земельного права та захисту права власності.

Нотаріальна палата України провела правовий аналіз Книги 3 Проєкту Цивільного кодексу України № 15150: https://npu.ua/wp-content/uploads/2026/05/15150-3.pdf

Нагадаємо, що раніше НПУ проаналізувала Книги 1, 2: https://npu.ua/wp-content/uploads/2026/05/15150.pdf

НПУ продовжує опрацьовувати наступні книги законопроєкту.

 

Джерело: Нотаріальна палата України

 

Відділення НПУ у м. Києві висловлює занепокоєння випадком тиску на нотаріуса столиці
Відділенню Нотаріальної палати України у місті Києві стало відомо про безпрецедентний випадок тиску на приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу у зв’язку з виконанням ним законних повноважень державного реєстратора.

У травні 2026 року нотаріус провів державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки в порядку, визначеному статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Реєстраційну дію було вчинено після ретельної перевірки поданих документів та встановлення відсутності передбачених законом підстав для відмови. Рішення є законним.
Проте після вчинення реєстраційної дії щодо нотаріуса розпочалась систематична кампанія залякування:
– на електронну адресу нотаріуса надходили листи із звинуваченнями у «рейдерстві» та «корупції», вимогами скасувати законно вчинену реєстрацію та погрозами звернення до Міністерства юстиції, правоохоронних і антирейдерських органів;
– до офісу нотаріуса за його відсутності з’явились сторонні особи, які вимагали скасування реєстрації та відмовились залишити офіційне звернення;
– нотаріусу надіслано «зразки статей» дискредитуючого змісту із прозорим натяком на можливу публічну інформаційну кампанію проти нього;
– до офісу було доставлено букет із траурною символікою — чорною стрічкою та підписом із прізвищем нотаріуса, — що є грубою формою психологічного залякування.

Нотаріус зафіксував усі факти, зберіг докази та звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою.

Позиція Відділення НПУ у м. Києві
Відділення Нотаріальної палати України у місті Києві рішуче засуджує будь-які форми тиску на нотаріусів та державних реєстраторів у зв’язку з виконанням ними професійних повноважень.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус є незалежним при вчиненні нотаріальних дій та підкоряється виключно закону. Вимоги до нотаріуса з боку будь-яких осіб щодо вчинення або невчинення певних дій, не передбачених законом, є неприпустимими і можуть мати наслідки кримінальної відповідальності.

Ми звертаємось до громадян та учасників правових відносин: якщо ви вважаєте дії нотаріуса або державного реєстратора неправомірними — закон надає вам повний спектр легальних механізмів захисту. Будь-яке рішення нотаріуса може бути оскаржене в судовому порядку.
Для захисту своїх прав також можна звернутись до Міністерства юстиції України або до Відділення Нотаріальної палати. Натомість залякування, погрози та інформаційний тиск на нотаріуса є не лише неетичними — вони є протиправними.

Відділення НПУ у м. Києві надає нотаріусам, які стикаються з тиском у зв’язку з виконанням своїх повноважень, повну професійну та інституційну підтримку. Ми будемо ініціювати відповідне реагування правоохоронних органів та публічно повідомляти про подібні випадки задля захисту засад незалежної нотаріальної діяльності.

«Незалежність нотаріуса — це не привілей. Це гарантія законності для кожного громадянина. Тиск на нотаріуса — це тиск на право.»

Голова Відділення Нотаріальної палати України у м. Києві
Козаєва Н.М.

Розбудовуємо безбарʼєрний нотаріат

Відділення Нотаріальної палати України в місті Києві обʼєднує понад 1 400 нотаріусів і є найбільшим територіальним відділенням країни. Восени 2025 року воно представило застосунок Мій Нотаріус – перший в історії української правової системи мобільний застосунок нотаріальної спільноти. Задум розпочинався як столичний, проте у процесі розробки масштабувався до національного: сьогодні застосунок охоплює всю територію України і дозволяє знайти будь-якого нотаріуса в країні – у тому числі з-за кордону. Розмова з Головою Відділення та Головою проєкту Наталією Козаєвою – про передумови, ідею і людський вимір продукту, побудованого за принципом «від нотаріусів для нотаріусів і для людей».

Від редакції

У сучасній Україні рідко трапляється історія, у якій велика професійна спільнота наважується самотужки створити власний цифровий продукт – не на замовлення держави, не у форматі пілота міжнародного донора, а коштом самих учасників і власними інтелектуальними зусиллями. «Мій Нотаріус» саме така історія. Це перший мобільний застосунок українського нотаріату, ініційований і профінансований нотаріальною спільнотою столиці – тією, що традиційно задає тон професії в усій країні.

Київ для нотаріату ніколи не був просто географією. Тут зосереджено понад двадцять відсотків усіх нотаріусів України, тут найскладніші угоди, найбільший потік людей і найвища вимога щодо доступності та організації нотаріальної допомоги. І саме звідси розпочалася дискусія, яка зрештою привела до запуску застосунку: чи може професія, побудована на довірі та особистому контакті, говорити з людиною мовою сучасних цифрових сервісів, не втрачаючи при цьому своєї суті.

На презентації «Цифрова трансформація довіри», яка зібрала представників органів державної влади, нотаріальної спільноти та громадськості, керівник Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кирило Міненко окреслив місце застосунку Мій Нотаріус у правовому ландшафті країни без зайвих метафор. Він назвав застосунок сучасним цифровим мостом довіри між нотаріусами та громадянами і додав, що такі ініціативи створюють нові стандарти взаємодії між державою та громадянами, посилюють довіру до правових інститутів і підкреслюють лідерство українського нотаріату у впровадженні цифрових сервісів.

Підтримку проєкту висловила і заступник Міністра юстиції України Олена Ференс. Її коментар на презентації прозвучав без офіційної дистанції: «Застосунок Мій Нотаріус буде у моєму телефоні також, тому що це зручно, Міністерство юстиції підтримує цифрову трансформацію нотаріату». Для команди проєкту це сигнал важливий не лише символічно: підтримка з боку Міністерства юстиції відкриває простір для подальшої професійної взаємодії в питаннях, де цифровий нотаріат і державні сервіси перетинаються.

Сьогодні застосунок працює у відкритому доступі та функціонує на всій території України. Громадянин у Києві, Львові, Запоріжжі, у невеликому містечку чи з-за кордону відкриває карту й бачить нотаріусів поруч із потрібною йому точкою, з контактами, графіком роботи та маршрутом. Нотаріус через закритий «Кабінет нотаріуса» отримує доступ до сервісів самоврядування, зокрема до сторінки «Мій нотаріальний архів» з переліком нотаріусів і крайніми датами переданих ними справ. На сайті miinotarius.app, реалізованому у партнерстві з командою Міністерства цифрової трансформації – ID.GOV.UA, доступна перевірка та накладення кваліфікованого електронного підпису. Окрема функція – база безкоштовних консультацій від практикуючих нотаріусів, яких на момент розмови вже понад сто.

Про передумови, людський вимір та сенси продукту, який сама команда не любить називати просто «застосунком», – радше довгою розмовою професії з суспільством, ми поговорили з Головою Відділення Наталією Козаєвою.

«Мій Нотаріус» виник не з технологічної моди. Він виник із простого спостереження: людина, якій уперше у житті потрібен нотаріус, не знає, куди йти. І це наша професійна відповідальність – зробити так, щоб знала.

Ідея

Пані Наталіє, з чого все починалося? Що було тією точкою, після якої стало зрозуміло – нотаріат потребує власного цифрового продукту?

Точкою стало накопичене розуміння. Не одне рішення Правління і не одна зустріч, а тривале відчуття, що між нотаріатом і людиною зʼявляється відстань, якої не повинно бути. Людина у важливі моменти свого життя – купівля житла, спадщина, шлюбний договір, довіреність для рідних, які за кордоном, – має знати, до кого звернутися. На жаль, у багатьох випадках вона цього не знає. Звичка сучасної людини проста: відкрила телефон і пішла шукати. І ось тут між нею і нотаріусом починалися бар’єри.

Інформація про нотаріусів формально була завжди. Є офіційні реєстри, є сайти Міністерства юстиції, є дані Нотаріальної палати України. Але реальна людина в реальний момент рідко йде в реєстр. Вона шукає там, де звикла приймати побутові рішення – у пошукових системах, у соціальних мережах, у месенджерах. І якщо професія там не присутня системно, то контакт із суспільством слабшає. А без контакту немає довіри.

Друге, що нас рухало вперед, – внутрішня впевненість, що нотаріат повинен сам пропонувати рішення для своєї модернізації. У 2024–2025 роках у публічному просторі активно обговорювався проєкт Міністерства цифрової трансформації, який передбачав фактичну заміну нотаріуса цифровими сервісами через окремі державні платформи. Я цю ідею ніколи не підтримувала, моя позиція була публічною, і вона добре відома у Мінʼюсті. Але одна справа казати «ні», інша справа – запропонувати конструктивну альтернативу. «Мій Нотаріус» і є такою альтернативою. Це не «нотаріат у Дії». Це власний інструмент професії, побудований за формулою «від нотаріусів нотаріусам і для людини».

Якщо ви не будуєте онлайн комунікації з суспільством, в сучасному світі, ви програєте.

Якою була перша версія цієї ідеї?

Дуже простою. Карта Києва, на ній позначені нотаріуси, у кожного – контакти, адреса, графік. Маршрут від точки користувача. Ми розуміли, що цього недостатньо, але хотіли почати з очевидного. Бо очевидне і є тим, чого реально бракує людині. Уже потім, у процесі обговорень з колегами, зʼявилася ідея бази консультацій. Коли ми проаналізували, які питання найчастіше ставлять громадяни нотаріусам, виявилося, що 80 відсотків з них типові. Спадщина без заповіту. Довіреність із-за кордону. Шлюбний договір. Поділ майна. Оподаткування при продажу нерухомості. Дитина і виїзд. Замість того, щоб щоразу починати з нуля, ми вирішили зробити так, щоб людина прийшла до нотаріуса вже підготовленою. Це повністю змінило характер консультації. Нотаріус перестає витрачати півгодини на пояснення базових речей і концентрується на конкретній ситуації людини.

Ще одна важлива річ сталася вже у процесі розробки. Ми починали з ідеї застосунку для Києва – тому що Відділення в місті Києві є власником продукту, і логіка була цілком зрозумілою: спочатку зробити якісно у себе, а далі – подивитись. Але вже на ранніх етапах стало очевидно, що зупинятись на столиці неправильно. Українець, який живе у Львові чи у Полтаві, заслуговує на той самий рівень доступу до нотаріальних дій, що й мешканець Києва. Українець, який працює за кордоном, заслуговує на можливість знайти нотаріуса в рідному місті, не звертаючись до телефонних довідників і Facebook-груп. Тому ми ухвалили рішення масштабувати продукт одразу. Сьогодні застосунок Мій Нотаріус працює на всій території України. У ньому можна знайти будь-якого нотаріуса в країні – і так само ним зручно користуватися з-за кордону. Це принципова зміна задуму, і ми пишаємося, що вона сталася.

А ідея «Кабінету нотаріуса» – закритої частини застосунку для самої спільноти – коли з’явилася?

Майже одночасно з ідеєю карти. Коли ти починаєш будувати інструмент для громадянина, ти неминуче упираєшся в питання – а звідки в застосунку візьмуться актуальні дані про нотаріусів? Хто оновлює графік, коли він змінюється? Хто змінює адресу контори після переїзду? Хто ставить позначку про відпустку чи заміщення? Якщо це робить редакція застосунку – це не масштабується і дорого. Якщо це робить сам нотаріус через зручний особистий кабінет – це працює і працює якісно.

Так Кабінет із технічного рішення перетворився на повноцінний продукт. Сьогодні через нього нотаріус оновлює свої дані, користується сторінкою «Мій нотаріальний архів» з переліком переданих справ колег, реєструється на профільні події Відділення через QR-код, перевіряє свою заборгованість або переплату по членських внесках, голосує в системі самоврядування. Це інструмент, який повертає нотаріусу час.

Ми не хотіли робити «нотаріат у Дії». Ми хотіли зробити власний інструмент професії – від нотаріусів нотаріусам і для людей. Це принципова різниця, і вона визначає все.

Чому пошуковика недостатньо

Сьогодні людина звикла, що відповідь на будь-яке питання можна отримати за пів хвилини в пошуковій системі. Чому в питанні нотаріату цього недостатньо?

Тому що ми живемо в час інформаційного буму, і це саме той випадок, коли більше – не означає краще. На запит «нотаріус Київ» людина отримує сотні результатів. Виглядає так, наче вибір величезний. На практиці – проблема одна. Пошукова система не показує, що актуально, а що ні. Вона показує те, що добре проіндексувалося і, на жаль, часто те, що оплачено як рекламне місце.

Інтернет – середовище, яке памʼятає все і нічого не забуває. Але ця памʼять не самооновлюється. Сторінка нотаріуса, який змінив адресу пʼять років тому, далі живе у видачі. Старий телефон, за яким уже ніхто не відповість, далі лежить на сайті-агрегаторі. Контора, яка переїхала, далі позначена на чужих картах за старими координатами. І перші, хто страждає від цього, – це не нотаріуси. Це люди. Жінка з дитиною їде по адресі, якої вже два роки не існує. Чоловік дзвонить за телефоном, який давно вимкнено. Літня людина приходить у вихідний, бо графік на сайті не оновлювали з 2020 року. Кожна така ситуація – маленька травма недовіри. Не до конкретного нотаріуса, а до професії в цілому.

Додайте до цього рекламні повідомлення, які пошукові системи піднімають угору видачі. Людина, яка вперше шукає нотаріуса, не завжди розуміє, що першими йдуть не найближчі чи найкращі, а ті, хто заплатив за просування. Поруч з ними – автоматично згенеровані каталоги, які копіюють одне в одного застарілі дані. Серед усього цього шуму людині треба самостійно зрозуміти, де правда. Це несправедливо. Особливо тоді, коли вона звертається до нотаріуса в один із найнапруженіших моментів свого життя.

«Мій Нотаріус» вирішує цю проблему за принципом єдиного офіційного джерела. Дані про нотаріусів у застосунку оновлюються самими нотаріусами через Кабінет, синхронізуються з офіційними реєстрами і не залежать від того, скільки SEO-фахівців працювали над сайтом-агрегатором. Якщо адреса змінилася – вона змінилася в застосунку. Якщо змінився графік – він змінився в застосунку. Це і є те, що ми називаємо розумною цифровою трансформацією: коли технологія повертає людині передбачуваність.

Інтернет памʼятає все, але не оновлює. Стара адреса, старий телефон, неактуальний графік далі живуть у видачі. Перші, хто страждає від цього, – не нотаріуси. Це люди, які вперше у житті шукають нотаріуса в найскладніший для себе момент.

Реалізація

Як вибудовувалася команда проєкту?

Ядро – робоча група з членів Правління Відділення, яка працює безоплатно. Це була принципова річ. Жоден з нас на старті не отримував гонорарів, бо ми не були впевнені, що проєкт взагалі запуститься. Ризик був великий. Бюджет формувався з членських внесків нотаріусів Києва, кожна гривня перебувала під увагою спільноти, кожне рішення мало пояснюватися. У такій ситуації найгірше, що могло статися, – тяганина із зовнішніми підрядниками без чіткої відповідальності.

Тому ми обрали зовнішнього розробника – компанію Brights – і паралельно сформували внутрішню команду супроводу: проєктний менеджер, продакт, бізнес-аналітик, технічний консультант. Часто це були ролі, які поєднувала одна людина. Усе важливе ми робили самі: формулювали вимоги, прописували сценарії, тестували, комунікували з нотаріусами та користувачами. Brights реалізовував технічну частину, ми відповідали за продуктовий зміст і за відповідність очікуванням спільноти.

Окрема історія – інтеграції. Дані для карти і для архіву – це не комерційний контент, який можна купити. Це публічна інформація, яку треба структуровано отримати від Міністерства юстиції, від міжрегіональних управлінь, від Державного нотаріального архіву міста Києва. Ми зверталися офіційними листами, обґрунтовували суспільну користь, пояснювали, навіщо потрібна структурована електронна форма. Десь нас зустрічали з відкритістю одразу, десь доводилося пояснювати по кілька разів. Але саме так – через десятки запитів, зустрічей і робочих груп – формувалася якість даних усередині застосунку «Мій Нотаріус».

Ви досить відверто розповідали і про технічні труднощі. Що було найскладнішим?

Я не бачу сенсу прикрашати. Складно було і складно досі. Будь-який мобільний застосунок – це система, яка живе. Особливо коли йдеться про два магазини, Apple App Store і Google Play, про десятки моделей телефонів, про різні версії операційних систем, про оболонки виробників, у яких власна логіка обробки посилань. У нас були і досі є технічні питання, з якими ми відкрито працюємо. Принцип у нас один – не ховати проблеми, а вирішувати їх. Якщо нотаріус пише в підтримку, він має отримати чесну відповідь, а не відписку.

Але технічна складність не найголовніше. Найскладнішим був і залишається інший вимір – культурний. Переконати тисячу чотириста нотаріусів, що мобільний застосунок – це не іграшка і не модний жест, а робочий інструмент, неможливо за один захід. Це довга, послідовна робота: семінари, презентації, особисті розмови, відеоінструкції, відкритий діалог на конференціях. І саме ця робота, на мою думку, важливіша за будь-який рядок коду.

Ваша колега Вікторія Бабенко, член команди «Мій Нотаріус», говорила на презентації про «нотаріуса, який завжди поруч». Чи це формула, з якою працює команда?

Це формула, з якою я особисто живу всі ці роки. Вікторія сказала точно: нотаріус, який завжди поруч. Не «нотаріус, до якого треба дійти». Не «нотаріус, якого треба знайти». А той, хто є поруч у момент, коли людина приймає одне з найважливіших рішень свого життя. Усе, що ми робимо у проєкті, – від першого екрана карти до тексту консультації, – перевіряється на цій формулі. Якщо нотаріус справді поруч – функція потрібна. Якщо ні – ми її переробляємо або відкидаємо.

«Нотаріус, який завжди поруч» – це не маркетингове гасло. Це професійне зобовʼязання, з яким перевіряється кожна функція застосунку. Якщо нотаріус не стає ближчим до людини – функція не потрібна.

Цінність

Що отримує конкретна людина, яка вперше встановила «Мій Нотаріус»?

Усе починається з простого. Людина відкриває застосунок і бачить карту з нотаріусами Києва. Натискає на маркер і одразу отримує адресу, телефон, графік роботи, у багатьох випадках – фото входу в офіс, щоб не блукати у дворах. Будує маршрут – пішки, на машині, громадським транспортом. На цьому етапі вона вже розвʼязала перше базове завдання, з яким раніше витрачала пів дня в інтернеті серед застарілих сайтів і реклами.

Далі вступає друга функція – безкоштовні консультації. Ми дбали про те, щоб їх писали практикуючі нотаріуси, а не копірайтери. Сьогодні в базі понад сто консультацій з найболючіших тем: спадщина і заповіт, оподаткування при продажу нерухомості, шлюбний договір, довіреність із-за кордону, договір дарування, поділ майна подружжя. Людина може прочитати консультацію вдома, увечері, спокійно, без поспіху. І прийти до нотаріуса вже з конкретними питаннями. Це принципово інша якість розмови.

Третій рівень цінності – оновлення сайту miinotarius.app, реалізоване у партнерстві з командою Міністерства цифрової трансформації, з ID.GOV.UA. На сайті доступна функція перевірки кваліфікованого електронного підпису та підписання файлу електронним підписом онлайн. Завантажується файл із підписом КЕП зі смартфона або компʼютера, миттєво перевіряється дійсність електронного підпису без переходу на сторонні сервіси, автоматично визначається сертифікат підписанта.

Як наголошує мій колега Олександр Сперчун: «Ми не просто створили застосунок для пошуку нотаріусів. “Мій Нотаріус” — це сучасна екосистема взаємодії між суспільством і нотаріусом, заснована на довірі, прозорості та достовірності інформації.

Принципово важливе уточнення: ця функція доступна не лише нотаріусам. Нею можуть вільно користуватися громадяни і бізнес. Простий приклад: людина хоче направити нотаріусу електронне звернення – запит про можливість оформлення певної дії, попередній перелік документів, уточнення деталей. До появи цього сервісу у нашому застосунку  процес виглядав так: написати листа, дійти до пункту, де можна накласти КЕП, повернутися, відправити. Сьогодні весь шлях людина проходить безпосередньо на сайті miinotarius.app: формує електронне звернення, підписує його КЕП, надсилає. Те саме – для бізнесу: компанія може електронно звернутися до нотаріуса з підписаним КЕП документом, не залучаючи сторонніх сервісів. Це наш внесок у цивілізовану електронну взаємодію між людиною, бізнесом і нотаріатом. І ще один прояв безбарʼєрності: нотаріат стає доступним там і так, як зручно людині.

А що отримує нотаріальна спільнота?

Спільнота отримує те, що в нашій професії довгі роки залишалося поза кадром, – власну цифрову інфраструктуру. У Кабінеті нотаріуса нотаріус оновлює свої контактні дані, графік роботи, інформацію про заміщення, ставить маркер входу в офіс, що допомагає клієнту знайти його з першого разу. Має доступ до сторінки «Мій нотаріальний архів» з переліком колег і крайніми датами переданих справ – цей сервіс ми створили разом з Державним нотаріальним архівом міста Києва, і він уже сьогодні економить години щоденної роботи і нотаріусам, і працівникам архіву.

Через Кабінет нотаріус реєструється на профільні події через QR-код, отримує сертифікати про підвищення кваліфікації, бачить власну заборгованість або переплату по членських внесках, бере участь у голосуваннях органів самоврядування. Це нова якість самоврядування, де рутинні процеси перестають зʼїдати робочий час.

Чи вимірюєте Ви цю цінність у конкретних показниках?

Так, але обережно. Я не люблю, коли цифри стають самоціллю. Для нас важливі три речі. Перша – скільки нотаріусів активно використовують Кабінет, оновлюють свої дані, реєструються на події. Друга – скільки громадян установлюють застосунок і повертаються до нього вдруге, втретє. Третя – скільки звернень до підтримки ми отримуємо і яка частка з них вирішується у визначений строк. Усі три показники для нас зростають місяць до місяця, але я свідомо не називатиму конкретних цифр у форматі інтервʼю – їх ми регулярно оприлюднюємо у звітах для спільноти.

Цінність застосунку перевіряється не кількістю завантажень. Вона перевіряється тим, чи стало нотаріусу простіше працювати, а громадянину – простіше прийти до нотаріуса підготовленим.

Нотаріат і людина

У середовищі юридичних видань нотаріат часто описують як одну з найбільш «людських» правових професій. Чи погоджуєтеся з цим?

Повністю. Нотаріус – це професія, у якій за кожним документом стоїть конкретне життя. Купівля квартири – це переїзд родини. Спадщина – це втрата близької людини. Шлюбний договір – це двоє людей, які вирішили будувати спільне життя на чесних умовах. Довіреність із-за кордону – це часто ситуація, коли мама в Польщі чи Німеччині не може приїхати до сина в Україні. Усі ці документи пишуться сухою юридичною мовою, але за ними завжди емоція.

Цей людський вимір – головна цінність професії, і саме його «Мій Нотаріус» зобовʼязаний посилювати, а не послаблювати. Цифровий інструмент не повинен робити нотаріат більш холодним. Навпаки – він має звільнити нотаріусу час від рутини, щоб він міг більше уваги приділити людині, яка перед ним сидить. Сучасний нотаріат – це поєднання двох речей: відкритості до нової форми спілкування і глибокої поваги до традиційних професійних стандартів. Ми називаємо це розумною цифровою трансформацією, на відміну від цифровізації заради цифровізації.

Як Ви визначаєте поняття «безбарʼєрний нотаріат», яке стало однією з опор Вашої публічної комунікації?

Для мене це середовище, у якому отримання нотаріальної послуги не залежить від місця проживання людини, стану її здоровʼя, віку чи рівня цифрової грамотності. Безбарʼєрність – це і фізична доступність нотаріальних контор, і зрозуміла комунікація з громадянами, і інклюзивні цифрові рішення, які враховують потреби всіх категорій користувачів. Це не модне слово і не данина європейській риториці. Це професійний обовʼязок.

Кожне нове оновлення застосунку «Мій Нотаріус» – крок у напрямі безбарʼєрного доступу до нотаріату. Карта з маршрутом – це доступність для людини, яка вперше стикається з нотаріальною дією. Дізнатись хто заміщує нотаріуса. Перевірка електронного підпису – доступність для тих, хто живе далеко від столиці. Безкоштовні консультації простою мовою – доступність для людини без юридичної освіти. Усе це маленькі мости довіри, які складаються в один великий міст між громадянином і нотаріусом.

Чи змінюється від цього сама роль нотаріуса в очах суспільства?

Поступово – так. Раніше нотаріус сприймався як людина, до якої йдуть із готовою задачею. Сьогодні дедалі частіше – як консультант, до якого приходять із життєвою ситуацією, ще не оформленою у термінах права. Завдання нотаріуса – правильно її назвати, пояснити можливі сценарії, попередити про ризики, і вже потім оформити документ. Це робота превентивного правосуддя у чистому вигляді. І саме в цій якості нотаріат потрібен суспільству більше, ніж будь-коли.

Цифровий інструмент не повинен робити нотаріат холодним. Навпаки – він має звільнити нотаріусу час від рутини, щоб він міг більше уваги приділити людині, яка перед ним сидить.

Просвіта і голос професії

Окремий напрям, який Відділення розвиває паралельно із застосунком, – освітній. Подкасти, відкриті семінари, публічні матеріали. Чому це важливо саме зараз?

Тому що рівень правової обізнаності громадян – це фундамент усього іншого. Можна побудувати найзручніший застосунок у світі, але якщо людина не розуміє, навіщо їй потрібен шлюбний договір, не знає, як працює спадщина без заповіту, не знає різниці між генеральною довіреністю і вузькою спеціальною – її перші рішення часто будуть невдалими. Особливо в умовах, коли інформаційне поле перевантажене непрофесійними порадами і чутками.

Тому ми плануємо запускати власну подкаст-платформу при застосунку Мій Нотаріус – і в аудіо-, і у відеоформаті. Це буде дві паралельні редакційні лінії. Перша – для людей: серії епізодів про реальні життєві ситуації, у яких людина зустрічається з нотаріусом. Шлюбний договір не як юридична формальність, а як чесна розмова двох дорослих людей. Довіреності для рідних за кордоном, тема, яка сьогодні стосується мільйонів українських родин. Спадщина, нерухомість, оподаткування, поділ майна – простою мовою, з реальними кейсами.

Друга лінія – для самої спільноти, для нотаріусів. Це професійні розмови про практику, про зміни в законодавстві, про найскладніші кейси, про власний досвід колег. Українські нотаріуси мають що сказати один одному, і Мій Нотаріус має стати майданчиком, де ця внутрішня професійна розмова може жити системно, а не залишатись у форматі окремих публікацій чи розмов на конференціях.

Загалом ми сприймаємо Мій Нотаріус не як вузький мобільний застосунок, а як масштабовану платформу. Карта і консультації – це лише її перший шар. Кабінет нотаріуса – другий. Сайт із сервісами електронного підпису – третій. Подкаст-платформа стане наступним природним рівнем. Усе це – інструменти однієї стратегії: відкритий, сучасний нотаріат, який сам говорить із суспільством без посередників.

Як це повʼязано із загальною місією Відділення?

Прямо. Місія Відділення Нотаріальної палати України в місті Києві – формування сучасного, відкритого та доступного нотаріату, який слугує надійним правовим інститутом для суспільства. Просвіта – такий самий компонент цієї місії, як і застосунок, як і робота з реєстрами, як і захист професії.

Просвіта для нас – не про те, щоб «навчити людей жити правильно». Це про те, щоб надати їм інструмент розуміння своїх прав. Людина, яка розуміє правову природу шлюбного договору, довіреності, заповіту чи договору про поділ майна, ухвалює зваженіші рішення і краще захищає свої інтереси. Це робить її стосунки з державою, з ринком, з іншими людьми спокійнішими.

Куди далі

«Мій Нотаріус» уже працює, активно оновлюється, інтегрується з новими сервісами. Що Ви бачите наступним важливим кроком?

Кілька напрямів одночасно. Перший – подальше розширення Кабінету нотаріуса і поглиблення інтеграцій з державними реєстрами та архівами. Чим більше рутинних процесів ми переносимо у застосунок, тим більше часу залишається у нотаріуса на саму нотаріальну дію. Другий – розширення бази консультацій до повного покриття типових життєвих ситуацій. Третій – безбарʼєрність у вузькому сенсі: робота з версією для людей із порушеннями зору, з людьми похилого віку, з тими, хто не має звички користуватися складними цифровими інтерфейсами.

Окремий стратегічний напрям – подальша співпраця з командою ID.GOV.UA та з Міністерством цифрової трансформації у тих сегментах, які стосуються електронного підпису, безпечної ідентифікації, правомірного обміну даними. Ми відкриті до партнерства там, де воно посилює людину, і чітко відділяємо це від проєктів, які повністю замінювали б нотаріуса алгоритмом.

Що для Вас особисто буде сигналом, що проєкт відбувся?

Коли людина у Запоріжжі, у Львові чи в маленькому селі відкриватиме застосунок Мій Нотаріус так само природно, як відкриває карту чи месенджер, і за пʼять хвилин розвʼязуватиме питання, на яке раніше витрачала півдня. Коли українець, який зараз працює у Польщі чи Канаді, через застосунок зможе зорієнтуватися щодо нотаріальних дій у рідному місті. Коли нотаріус скаже мені на конференції: «Я не уявляю свого робочого дня без Кабінету». Коли в редакціях говоритимуть про застосунок без приставок «перший в історії» – тому що він стане звичною частиною щоденного життя. Тоді можна сказати, що міст довіри побудовано.

Але вже сьогодні цей проєкт – велика особиста відповідальність. Ми робимо його за кошти спільноти, для людей, яких маємо обовʼязок не підвести. І саме це відчуття щодня тримає команду в робочому тонусі. Розбудовуємо безбарʼєрний нотаріат – відкритий, сучасний і доступний кожному, хто його потребує.

Розбудовуємо безбарʼєрний нотаріат – відкритий, сучасний і доступний кожному, хто його потребує. Це і є наш спосіб говорити з суспільством без посередників.

Коротко про проєкт

Застосунок Мій Нотаріус – перший в історії української правової системи мобільний застосунок нотаріальної спільноти. Власник продукту – Відділення Нотаріальної палати України в місті Києві, яке обʼєднує понад 1 400 нотаріусів і є найбільшим територіальним відділенням країни. Застосунок розроблено зовнішнім підрядником на замовлення Відділення, фінансування – з членських внесків нотаріусів Києва. Задум стартував як столичний, проте в процесі розробки був масштабований: сьогодні застосунок працює на всій території України і доступний з-за кордону.

Громадянська частина: інтерактивна карта нотаріусів усієї України з адресами, графіком роботи, контактами та маршрутом; база безкоштовних консультацій від практикуючих нотаріусів (понад 100 матеріалів); реєстрація на профільні події. Закрита частина для нотаріусів – «Кабінет нотаріуса»: оновлення професійних даних, доступ до сторінки «Мій нотаріальний архів», система голосувань самоврядування, перегляд заборгованості або переплати по членських внесках, реєстрація на події, сертифікати про підвищення кваліфікації.

Сайт miinotarius.app у партнерстві з командою Міністерства цифрової трансформації – ID.GOV.UA – забезпечує перевірку кваліфікованого електронного підпису та підписання файлів КЕП онлайн. Сервіс доступний нотаріусам, громадянам і бізнесу – зокрема для електронних звернень до нотаріусів. Завантажити застосунок можна в App Store і Google Play.

 

Інформація станом на 11-05-2026, джерело — FEMIDA.UA

Шановні колеги!

05 травня 2026 року відбулося засідання Правління Відділення Нотаріальної палати України у місті Києві у дистанційному форматі.

Результати опитування щодо Загальних зборів

Правління затвердило результати опитування нотаріусів міста Києва щодо можливості участі у Загальних зборах, проведеного з 20 квітня по 03 травня 2026 року із використанням системи електронного голосування.

У опитуванні взяли участь 234 нотаріуси, з яких:

• 151 нотаріус підтвердив можливість участі у Загальних зборах;

• 83 нотаріуси повідомили про неможливість участі.

⚠️ Щодо проведення Загальних зборів 22 травня 2026 року

Відповідно до Типового положення про Відділення Нотаріальної палати України Загальні збори є правомочними за умови участі у них не менше однієї четвертої від загальної кількості нотаріусів міста Києва.

Станом на дату проведення опитування у місті Києві зареєстровано 1378 нотаріусів, а отже для забезпечення кворуму необхідною є участь щонайменше 345 осіб.

За результатами опитування Правління дійшло висновку, що навіть за умови фактичної участі всіх нотаріусів, які підтвердили свою присутність, забезпечити необхідний кворум для проведення Загальних зборів 22 травня 2026 року неможливо.

Крім того, станом на дату проведення засідання до Відділення надійшла обмежена кількість заяв від кандидатів для участі у виборах до органів Відділення та інших органів Нотаріальної палати України.

У зв’язку з відсутністю достатньої кількості кандидатур Правлінням також було визнано відсутніми підстави для проведення Загальних зборів у форматі дистанційного електронного голосування, оскільки проведення виборчих процедур потребує наявності сформованого переліку кандидатів.

З урахуванням зазначених обставин Правлінням прийнято рішення визнати недоцільним проведення Загальних зборів нотаріусів міста Києва 22 травня 2026 року та продовжити підготовчу роботу для їх подальшого проведення.

Правління окремо наголосило, що відкладення проведення Загальних зборів зумовлене виключно необхідністю забезпечення реального кворуму, належного представництва нотаріальної спільноти та повноцінного проведення виборчих процедур, що відповідає принципам ефективного професійного самоврядування.

Подальша робота

☑️Найближчим часом планується проведення повторного опитування щодо можливих альтернативних дат проведення Загальних зборів.

☑️Правління продовжить роботу щодо інформування нотаріусів про необхідність подання кандидатур для участі у виборах до органів Відділення та інших органів НПУ.

☑️Нотаріусам, які мають намір балотуватися на посади Голови Відділення, заступника Голови Відділення, членів Правління, членів Ради, представників до Ревізійної комісії, Комісії з питань професійної етики нотаріусів Нотаріальної палати України, а також кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, пропонується подати на електронну пошту Відділення Нотаріальної палати України у місті Києві — office@vnpu.kyiv.ua — свою автобіографію, фотографію та стислий план (напрямок) майбутньої діяльності.

☑️Також буде продовжено комунікаційну та роз’яснювальну роботу для підвищення залученості нотаріальної спільноти до діяльності професійного самоврядування.

Закликаємо нотаріусів міста Києва активно долучатися до обговорення, брати участь у подальших опитуваннях, подавати кандидатури та надсилати свої пропозиції щодо організації і проведення Загальних зборів.

Про подальші рішення, нові дати та порядок проведення Загальних зборів буде повідомлено додатково

Шановні колеги, стартувала робота з житловими ваучерами і вже велика кількість ваучерів з заброньованими коштами.

Нагадуємо, що постанова 1176 передбачає, що отримувачем компенсації серед іншого не може бути особи:

• якщо вони та члени їх сімʼї мають у власності обʼєкти житлової нерухомості (крім обʼєктів житлової нерухомості, кредити на придбання яких забезпечені іпотекою, не погашені);
• якщо вони та члени їх сімʼї отримали грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення;
• якщо вони та члени їх сімʼї забезпечені житловими приміщеннями для постійного проживання органами державної влади протягом періоду перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
• якщо вони та члени їх сімʼї подали заяву про надання компенсації за знищений обʼєкт нерухомого майна та/або яким затверджено рішення про надання такої компенсації.

В нпа відсутній обов’язок нотаріуса перевіряти дані факти, разом з тим, наша мета забезпечити безспірність, тому якщо в ході посвідчення договору з житловим ваучером, Вами було виявлено чи Вам стало відомо про невідповідність особи вказаним критеріям, звертайте на це увагу, оскільки, не всі етапи отримання громадянами та членами їх сім’ї компенсації та не все житло можна виявити в автоматичному режимі в процедурі отримання житлового ваучера.

З часом такі ситуації будуть виявлятися і можуть мати за собою негативні наслідки.

🏘Відеозапис заходу НПУ “Житлові ваучери: запуск роботи з договорами” https://edu.npu.ua/courses/230326/
🏘Як підключитися до РПЗМ https://npu.ua/news/pidkl-rpzm/
🏘Інформаційний лист НПУ від 24.11.2025 щодо посвідчення договорів з використанням житлових ваучерів: https://npu.ua/wp-content/uploads/2025/11/inf1925.pdf
🏘Інформаційний лист НПУ від 23.03.2026 «Щодо посвідчення договорів з використанням житлових ваучерів: алгоритм дій нотаріуса»: https://npu.ua/wp-content/uploads/2026/03/inf-5-26.pdf