ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Деякі питання оформлення спадкових прав на майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України та на території проведення антитерористичної операції. Особливості відчуження нерухомого майна, що знаходиться на непідконтрольній Україні території

 У тексті цього матеріалу для території Луганської та Донецької областей, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (території проведення антитерористичної операції), тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, застосовується умовний термін “непідконтрольна Україні територія”.

 Питання, що потребують вирішення:

  1. Місце відкриття спадщини,

яка знаходиться на непідконтрольній Україні території

 Відповідно до статті 1221 ЦКУ місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (це положення було доповнено Законом від 12.02.2015 № 189-VІІІ, який набув чинності 04.03.2015).

Зокрема, питання щодо місця відкриття спадщини, яка знаходиться на непідконтрольній Україні території, було врегульовано статтею 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та статтею 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Відповідно до вказаних норм, у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія або населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

З огляду на викладене, якщо спадкодавець був зареєстрований та проживав на непідконтрольній Україні території, місце відкриття спадщини не прив’язується до місця проживання спадкодавця (загальне правило статті 1221 ЦКУ), а встановлюється місцем подання першої заяви або вимоги кредиторів (особливі випадки, встановлені відповідними законами).

Як свідчить практика, інформація щодо останнього місця проживання спадкодавця на непідконтрольній Україні території вказується спадкоємцями у відповідних заявах про прийняття/відмову від прийняття спадщини тощо. При прийнятті відповідних заяв нотаріус повинен роз’яснити спадкоємцям положення статті 27 Закону України «Про нотаріат» щодо відповідальності за подання неправдивих відомостей.

Відсутність/наявність заведених спадкових справ перевіряється за даними Спадкового реєстру.

Нотаріус, яким прийнята перша заява, заводить спадкову справу, яка підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі» від 15.04.2015 № 210.

Кінцевою процедурою оформлення спадщини є видача свідоцтва про право на спадщину при наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

 Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (у редакції розпорядження КМУ від 02.12.2015 № 1276-р) затверджений Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Вказаний перелік постійно оновлюється, тому рекомендуємо кожного разу звертатися до актуальної інформації щодо таких населених пунктів.

Водночас, звертаємо увагу, що довідки, видані органами та установами, діяльність яких є незаконною, є недійсними і не створюють правових наслідків.

  1. Підтвердження факту смерті спадкодавця, який проживав на непідконтрольній Україні території

 Факт смерті спадкодавця нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану громадян (пункт 1 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

У разі неможливості пред’явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

Оскільки на теперішній час згідно зі статтею 46-1 Закону України “Про нотаріат” нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов’язково використовує відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян, то вказану інформацію нотаріус може одержати безпосередньо з цього реєстру.

В Автономній Республіці Крим та м. Севастополі видані документи є недійсними з 27.04.2014 (набрання чинності Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”), а в зоні проведення антитерористичної операції – з 18.11.2014 (введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року).

Звертаємо увагу, що свідоцтва про смерть, видані органами, створеними в порядку не передбаченому законодавством України на непідконтрольній території є недійсними (наприклад, ЛНР, ДНР тощо).

Факт смерті спадкодавця у таких випадках встановлюється в судовому порядку (стаття 257-1 ЦПК).

Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

На підставі рішення суду родичі померлого звертаються до органу державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть.

Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами непідконтрольної Україні території.

При оформленні спадщини на підставі свідоцтв про смерть, виданих за межами непідконтрольної Україні території, рекомендуємо також здійснювати перевірку їх дійсності за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

  1. Встановлення родинних відносин між спадкоємцями та спадкодавцем у разі спадкування за законом

 При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва (підпункт 4.1 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Слід зазначити, що нотаріуси з 01.02.2017 отримали безпосередній доступ до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (наказ Міністерства юстиції України від 26.12.2016 № 3773/5).

У разі невідповідності інформації у поданих документах та за даними реєстру, або взагалі відсутності необхідних відомостей, нотаріус може направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану громадян письмовий запит щодо витребування копії актового запису цивільного стану.

Якщо один або кілька спадкоємців за законом позбавлені можливості подати документи, що підтверджують наявність підстав для закликання їх до спадкоємства за законом, вони можуть бути за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину і подали докази родинних, шлюбних чи інших відносин зі спадкодавцем, включені до свідоцтва про право на спадщину (підпункт 4.5 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). У іншому випадку спадкоємець звертається до суду для підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем.

Водночас, звертаємо увагу, що документи, видані на тимчасово окупованій території України з 27.04.2014, а в зоні проведення антитерористичної операції – з 18.11.2014, є недійсними.

  1. Визначення кола спадкоємців за законом, які прийняли спадщину, що знаходиться на непідконтрольній Україні території

 Відповідно до статтей 1268 та 1269 ЦКУ прийняття спадщини здійснюється шляхом:

1) подання заяви про прийняття спадщини;

2) постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у разі якщо спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не заявив про відмову від неї;

3) малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою – четвертою статті 1273 ЦКУ.

При зверненні спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини нотаріус, серед іншого, вправі витребовувати додаткові відомості щодо наявності/відсутності інших спадкоємців (осіб, які закликаються до спадкування) шляхом направлення запитів до уповноважених на те органів.

З огляду на те, що є труднощі в отриманні такої інформації на непідконтрольній Україні території, відомості про наявність/відсутність осіб, які постійно проживали, тобто були зареєстровані зі спадкодавцем на час відкриття спадщини зазначаються спадкоємцями у відповідних заявах.

При цьому, нотаріус має роз’яснити спадкоємцям положення статті 27 Закону України «Про нотаріат» щодо відповідальності за подання неправдивих відомостей, а також наслідки прийняття спадщини іншими спадкоємцями (за згодою спадкоємців або через суд) з урахуванням норм статті 1280 ЦКУ, яка передбачає порядок перерозподілу спадщини.

  1. Перевірка заповітів, посвідчених на території проведення антитерористичної операції, після припинення доступу до Спадкового реєстру

 У період з 04.11.2014 по 31.07.2015 деякі нотаріуси продовжували посвідчувати заповіти на непідконтрольній території Луганської та Донецької областей, при цьому вони не мали можливості зареєструвати такий заповіт у Спадковому реєстрі, але вносили інформацію про використаний на заповіт бланк до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.

У такому випадку спадкоємцям необхідно в судовому порядку визнавати посвідчений заповіт дійсним.

  1. Місце зберігання спадкової справи, заведеної на підконтрольній території щодо спадщини, яка знаходиться на непідконтрольній Україні території

 У спадкоємців нерідко виникає питання про місце зберігання спадкової справи, заведеної щодо спадщини, розташованої на непідконтрольній Україні території, після деокупації або завершення антитерористичної операції.

Отже, якщо спадкова справа була відкрита після 04.03.2015 з визначенням місця відкриття спадщини відповідно до статті 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», або статті 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», місце відкриття спадщини змінити не можна, воно незмінне стосовно цієї спадкової справи, а відповідно й місце її зберігання.

Відповідно до статті 66 Закону України “Про нотаріат” видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється нотаріусом за місцем відкриття спадщини. Тобто, після деокупації, наприклад, Автономної Республіки Крим, всі спадкові права по спадковим справам, відкритим відповідно до статті 11-1 спеціального Закону будуть продовжувати оформлюватись там, де заведені.

Проте, був період до внесення відповідних змін до Цивільного кодексу України та окремих законів щодо місця відкриття спадщини, коли Міністерство юстиції України намагалося врегулювати це питання своїм листом від 17.07.2014 за вих. №13.1-32/357.

У листі зазначалося: «Заява, передбачена підпунктом 2.1 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі – Порядок), може бути тимчасово прийнята будь-яким нотаріусом за місцем звернення спадкоємця, незалежно від місця відкриття спадщини.

Заведена на підставі поданої заяви спадкова справа підлягає реєстрації відповідно до вимог підпункту 2.6 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Порядку.

Після відновлення роботи установ нотаріату Донецької та Луганської областей вказані документи повинні бути передані за належністю приватному нотаріусу або до державної нотаріальної контори, до компетенції яких входить подальше ведення спадкової справи».

Інформація щодо місця зберігання спадкової справи відповідно до Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5, зазначається нотаріусом у Спадковому реєстрі при заведенні спадкової справи. У разі передачі спадкової справи від одного нотаріуса до іншого, дані щодо зміни місця зберігання спадкової справи в обов’язковому порядку відображаються у Спадковому реєстрі.

Що стосується питання доступу до архівів нотаріальних документів, які залишилися на непідконтрольній Україні території, а також можливості їх передачі з вказаних територій, то на законодавчому рівні воно залишається відкритим.

  1. Щодо особливостей посвідчення договорів відчуження нерухомого майна, розташованого на непідконтрольній Україні території

 Відповідно до пункту 2 наказу Міністерства юстиції України “Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції” від 17.06.2014 № 953/5 нотаріальні дії та державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, яке розташоване на непідконтрольній території Луганської та Донецької областей, здійснюють відповідно державні реєстратори речових прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав і приватні та державні нотаріуси інших районів Луганської та Донецької областей відповідно до законодавства.

Проте, у разі, якщо одна з сторін правочину зареєструвала своє місце проживання (не як місце проживання внутрішньо переміщеної особи) вже на підконтрольній Україні території, повинна застосовуватися норма статті 55 Закону України «Про нотаріат» щодо посвідчення договору відчуження нерухомого майна за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

Щодо державної реєстрації прав діє наказ Міністерства юстиції України «Про врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території України» від 28.03.2016 №898/5, у пункті 1 якого зазначено: державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що розташоване в межах території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, а також тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, проводиться незалежно від місцезнаходження такого майна.

Ведення реєстраційних справ у паперовій формі щодо нерухомого майна, що розташоване в межах території Автономної Республіки Крим, міста Севастополь, а також непідконтрольної території Донецької та Луганської областей, забезпечують відповідно до компетенції Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області, Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області та Головне територіальне управління юстиції у Луганській області.

Щодо витребування згоди органу опіки та піклування при посвідченні таких договорів, то відповідно до абзацу 9 пункту 9 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» органи місцевого самоврядування здійснюють у повному обсязі повноваження органу опіки та піклування стосовно зареєстрованих на їх території внутрішньо переміщених дітей, у тому числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У разі відсутності всіх необхідних для посвідчення договору документів, нотаріус відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Така відмова може бути оскаржена в судовому порядку (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

 Нормативна база до цього матеріалу:

 Цивільний кодекс України;

Цивільний процесуальний кодекс України;

Закон України «Про нотаріат» від 01.09.1993 № 3425-ХІІ (із змінами);

Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» від 15.04.2014 № 1207-VІІ (із змінами);

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (із змінами);

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VІІ (із змінами);

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на спадкування» від 12.02.2015 № 189-VІІІ (набрав чинність 04.03.2015) (далі – Закон від 12.02.2015 № 189-VІІІ);

Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI (із змінами);

Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» від 02.06.2005 № 2623-IV (із змінами);

Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року “Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях” (введено в дію Указом Президента України від 14.11.2014 № 875/20140);

Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 07.11.2014 № 1085-р (із змінами);

Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866;

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі» від 15.04.2015 №210;

Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207;

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (із змінами);

Наказ Міністерства юстиції України «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» від 17.06.2014 № 953/5 (із змінами);

Наказ Міністерства юстиції України «Про припинення доступу до деяких реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України» від 29.10.2014 № 1801/5, зміни до наказу від 17.06.2014 № 953/5;

Наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 № 953/5» від 05.11.2014 № 1847/5;

Наказ Міністерства юстиції України «Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області» від 25.11.2014 № 246/7;

Наказ Міністерства юстиції України «Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області» від 25.11.2014 № 247/7;

Наказ Міністерства юстиції України «Про припинення доступу до деяких реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України» від 28.07.2015 № 1351/5», зміни до наказу від 17.06.2014 № 953/5;

Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» від 26.12.2016 № 3773/5.

Листи Міністерства юстиції України, які роз’яснюють деякі питання застосування норм чинного законодавства при спадкуванні та відчуженні майна, розташованого на непідконтрольній Україні території:

Лист Міністерства юстиції України «Щодо прийняття спадщини за місцем її відкриття на території Донецької та Луганської областей, де проводиться антитерористична операція» від 17.07.2014 № 13.1-32/357;

Лист Міністерства юстиції України «Щодо розгляду звернень про надання міжнародної правової допомоги» від 05.11.2014 № 13-32/664;

Лист Міністерства юстиції України від 25.03.2015 № 8704-0-26-15/13 на запит Нотаріальної палати України «Щодо оформлення спадщини за заповітом, посвідченим нотаріусами, які знаходяться на неконтрольованій Україною території Донецької та Луганської областей або на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»;

Лист Міністерства юстиції України «Щодо витребування нотаріусами довідок житлово-експлуатаційних організацій при заведенні спадкових справ та видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті осіб, які проживали та були зареєстровані на території проведення антитерористичної операції» від 03.03.2016 № 1535/13/32-16.

 Спільно:

 Відділ методичного забезпеченнята інформаційно-аналітичної роботи НПУ

Комісія НПУ з питань співробітництваз органами державної влади та місцевого самоврядування

29 червня 2017 року