Відділення Нотаріальної палати України в місті Києві 06 липня 2026 року провело онлайн-зустріч (круглий стіл) із керівництвом Головного управління ДПС у м. Києві, присвячену масовій практиці надсилання приватним нотаріусам однотипних письмових запитів. Нижче ділимося підсумками зустрічі, позицією Відділення та планом подальших дій.
Що передувало зустрічі
Упродовж останніх трьох місяців приватні нотаріуси столиці масово отримують однотипні — фактично слово в слово — письмові запити про надання всіх документів, пов’язаних із фінансовою діяльністю нотаріуса, за трирічний період (а в останніх запитах — за один рік). За наявною у Відділення інформацією, такі запити отримали щонайменше 43 нотаріуси міста Києва. Запити відрізняються лише відомостями про адресата, що свідчить про їх масовий, а не індивідуальний характер. Ця практика не є новою: лише торік аналогічні запити отримали понад 121 нотаріус.
Відділення узагальнило цю проблему та звернулося до ГУ ДПС у м. Києві з ініціативою провести робочу зустріч (круглий стіл) у межах Комунікаційної податкової платформи.
Як пройшла зустріч
Почнемо з позитивного: на наше звернення зустріч було призначено вже за тиждень і проведено в онлайн-форматі. Це підтверджує, що Комунікаційна податкова платформа може бути дієвим інструментом професійного діалогу, і ми це цінуємо.
Зустріч відбулася з начальником Головного управління ДПС у м. Києві Інною Валеріївною Якушко за участю профільних підрозділів. Від Відділення НПУ у місті Києві участь у ній узяли члени правління Юрій Бадахов, Олена Верповська, Андрій Юр-Капінос та Світлана Клименко.
Водночас по суті порушених питань переконливих відповідей ми, на жаль, не почули. Головним аргументом контролюючого органу залишається посилання на його право аналізувати та моніторити податкову звітність, а також на наказ Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524.
На що посилається ДПС і чому це проблема
Наказ № 524 має назву «Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків». Тобто цей акт регулює виключно порядок формування плану-графіка документальних планових перевірок (стаття 77 ПКУ), який заздалегідь оприлюднюється на офіційному вебсайті податкової служби та формується за критеріями ризику.
Виникає закономірне запитання: яка взагалі «ризиковість» може бути в нотаріуса в розумінні цього Порядку? Нотаріус не є суб’єктом підприємництва, орієнтованим на отримання прибутку. Наші доходи і витрати декларуються прозоро — задекларуй і покажи. Критерії ризику, розроблені для відбору платників до плану-графіка планових перевірок, не можуть механічно переноситися на нотаріусів і тим більше підміняти встановлені статтею 73 ПКУ підстави для направлення письмових запитів.
Ключова проблема полягає в такому: нотаріусів немає в оприлюдненому плані перевірок. Витребування ж документів в обсязі, який відповідає повноцінній перевірці, без включення нотаріуса до опублікованого плану перевірок, ми вважаємо неправомірним. Такі дії мають ознаки стихійних, а не системних та передбачуваних. Крім того, це фактично нівелює встановлену Податковим кодексом послідовність процедур, визначених статтями 73, 78 і 79 ПКУ, та не враховує спеціального статусу нотаріальної діяльності й обов’язку щодо збереження нотаріальної таємниці за Законом України «Про нотаріат».
Наша принципова теза стосується чесності та передбачуваності. Якщо йдеться про перевірку — тоді має бути процедура з усіма її складовими: включення до плану, призначення, а вже потім дослідження документів. Якщо ж орган просто прикривається своїм правом аналізувати та моніторити, то де тоді реальне право платника очікувати справедливого до себе ставлення? Якщо в запиті не наведено жодного конкретно вказаного порушення, немає підстав вимагати, щоб нотаріус ксерокопіював увесь свій архів для перегляду контролюючим органом.
Чи передбачені законом невиїзні перевірки нотаріусів
Так, документальні невиїзні (умовно «віддалені») перевірки прямо передбачені Податковим кодексом — підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та статтею 79 ПКУ. Нотаріуси як самозайняті особи — платники податків — не виключені з-під їх дії, тож окремої заборони на проведення таких перевірок щодо нотаріусів закон не встановлює. Проте закон чітко обмежує умови їх проведення.
По-перше, невиїзна перевірка можлива лише за наявності підстав, визначених статтею 77 (планова) або статтею 78 (позапланова) ПКУ, — тобто «просто так», без установленої законом підстави, призначити її не можна. По-друге, вона проводиться виключно за рішенням керівника контролюючого органу, оформленим наказом, і лише за умови вручення платнику копії наказу та письмового повідомлення про дату й місце перевірки (пункти 79.1, 79.2 статті 79 ПКУ); у разі надсилання поштою перевірка розпочинається не раніше 30-го календарного дня. По-третє, така перевірка проводиться на підставі документів і даних, які контролюючий орган уже отримав у законний спосіб, а не з метою їх первинного збору.
Саме тому проблема не в самій можливості невиїзної перевірки, а в тому, що в описаних випадках відсутні законні підстави та не дотримується процедура: запит не містить конкретного порушення, нотаріуса немає в оприлюдненому плані перевірок, а витребування всього масиву документів фактично підмінює перевірку без її законного призначення. Недотримання вимог статті 79 ПКУ, за усталеною судовою практикою Верховного Суду, є самостійною підставою для скасування наказу про призначення перевірки.
Витрати кожного нотаріуса — індивідуальні
Окремо ми наголосили на хибності механічного порівняння відсоткових показників витрат. У нотаріуса, який є власником свого приміщення і не має помічників, структура витрат зовсім інша, ніж у того, хто орендує офіс та утримує трьох помічників, — і навпаки. Тому однакові 20 відсотків витрат у різних нотаріусів означають абсолютно різні речі. Саме по собі співвідношення витрат не може бути ознакою ризику чи порушення.
Ширший контекст
Подібні однотипні запити впродовж 2025 року й дотепер отримують також фізичні особи — підприємці. Тобто запити надсилаються без розмежування того, що всі ми — різні платники податків з різним правовим статусом і різними умовами діяльності.
Усе це відбувається на тлі поглиблення війни та складної економічної ситуації, коли для багатьох самозайнятих осіб ідеться, по суті, про виживання, а дохід ледь сягає нульового рівня. У таких умовах те, що люди залишаються в країні, працюють і сумлінно декларують свою діяльність, заслуговує на повагу. Тому будь-які контрольні процедури мають застосовуватися з урахуванням усіх обставин і норм, а не механічно. Показово, що контролюючий орган діє за Порядком 2015 року та вимагає в запитах пояснень з посиланням на роз’яснення 2012–2013 років, тоді як на дворі вже 2026 рік. Тобто застосовується нормативна база мирного часу — без урахування сьогодення.
Окремо наголошуємо: витрати, дохід і їх відсоткове співвідношення мирного часу неможливо механічно порівнювати з періодом війни. В умовах, коли руйнуються офіси, житло та виробництва, зростають безпекові й супутні видатки, а надходження нерідко падають, показники змінюються об’єктивно й вимушено. Використовувати таке порівняння як підставу для висновку про «завеликі витрати» чи «замалий дохід» некоректно і несправедливо. Ризикоорієнтованість у воєнний час є принципово іншою, ніж у мирний, — а Порядок № 524, яким керується контролюючий орган, розроблявся у мирний час, без урахування цих обставин, і явно не зважає на вже п’ять років повномасштабного вторгнення.
Чого вдалося досягти
За результатами зустрічі ГУ ДПС у м. Києві пообіцяло переглянути наявний підхід. Ми розцінюємо це як позитивний сигнал і будемо уважно стежити за практичним виконанням цієї обіцянки.
Що Відділення пропонує далі
Спираючись на результати обговорення, ми пропонуємо не чекати, а діяти. Відділення готує звернення до Міністерства юстиції України як регулятора нотаріальної діяльності, а також до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Ключова ідея звернень — запровадити пряму взаємодію та отримання податковими органами інформації про правочини безпосередньо з державних реєстрів, зокрема з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, без будь-якої додаткової звітності з боку нотаріусів. Логіка проста: право зареєстровано — держава вже отримала інформацію та може її обробляти. За такого підходу нотаріуси не перетворюються фактично на секретарів податкової служби, адже у держави вже є всі необхідні інструменти для отримання і аналізу відповідних даних.
Що робити нотаріусам зараз
Радимо колегам передусім уважно читати кожен отриманий запит і не діяти поспіхом. Варто з’ясувати, чи справді призначено перевірку і чи дотримано визначену законом процедуру, оцінити, чи містить запит конкретно вказане порушення, і діяти виважено, у межах закону та з урахуванням конкретних обставин своєї діяльності. Не варто «закривати контору» задля суцільного сканування чи копіювання всього нотаріального архіву за першим же запитом — обсяг і підстави надання документів мають відповідати вимогам закону, а не обсягу повноцінної перевірки.
Якщо ви отримали подібний запит, радимо звернутися до Відділення за методичною підтримкою та поінформувати нас про такий випадок: це допоможе узагальнити практику та посилити консолідовану позицію нотаріальної спільноти.
Зв’язатися можна електронною поштою office@vnpu.kyiv.ua або за телефоном +380503300995.