22 січня 2020 року відбулися загальні збори нотаріусів міста Києва.
На зібрані були Присутні Президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко, Директор Департаменту нотаріату та державної реєстрації Кирилюк Д.В., Начальник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міненко К.В., Начальник Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нестеренко В.І.
Присутні нотаріуси мали можливість обговорити проблемні аспекти діяльності нотаріату та перспективи його розвитку, в тому числі щодо запровадження Е-нотаріату та електронного документообігу, розширення повноважень нотаріусів, перехід нотаріату на саморегулювання.
Начальник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кирило Міненко розповів про впровадження новацій із вдосконалення системи нотаріату в Україні. Директор Департаменту нотаріату та державної реєстрації Кирилюк Д.В. звернув увагу на роботу нової Колегії, яка розглядає скарги на дії та рішення державних реєстраторів.
Президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко, звернув увагу присутніх на необхідності неухильного дотримання всіма членами НПУ своїх прав та обов’язків, сприяти позитивному іміджу професії та розвитку її самоврядування.
Окремо було обговорено необхідність належного виконання рішення З’їзду нотаріусів України та Ради НПУ щодо придбання приміщення, для розміщення офісу центрального апарату НПУ і відділень м. Києва та Київської області.
Також Київським відділенням нотаріальної палати були відзначені кращі приватні та державні нотаріуси за різними категоріями.
Однак, у зв’язку з відсутністю кворуму на зібранні, присутні нотаріуси не змогли прийняти рішення з питань порядку денного.
Тому, у відповідності до п.3.2. Типового положення про Відділення Нотаріальної палати України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (в редакції від 20.04.2018 р.) та Положення «Про порядок проведення загальних зборів нотаріусів міста Києва шляхом дистанційного електронного голосування» (затвердженого рішенням Правління Відділення НПУ в м. Києві, протокол №9 від 25.08.2016 року) найближчим часом, Правлінням Відділення НПУ у м. Києві буде розглянуте питання про проведення загальних зборів нотаріусів міста Києва шляхом дистанційного електронного голосування.
Електронне голосування проводиться за допомогою програмного забезпечення створеного Нотаріальною палатою України. Кожен нотаріус, який особисто надав відділенню Нотаріальної палати України в м. Києві свою електронну адресу шляхом заповнення форм реєстрації на заходи, які проводяться відділенням НПУ в м. Києві отримає на свою електронну адресу лист з посилання на сторінку сайту де буде розміщено захищений електронний бюлетень.
Якщо Ви не надавали свою електронну адресу чи вона змінилася – для участі в електронному голосуванні просимо надіслати правлінню Відділення на електронну адресу npu.kyiv2020@gmail.com до 20 год. 00 хв. 29.01.2020 інформацію про Вашу електронну адресу з зазначенням прізвища, імені, по батькові.
На електронне голосування будуть передані наступні питання:
1. Затвердження Звіту Правління відділення Нотаріальної палати України в місті Києві про свою роботу за 2019 рік
2. Вибори члена ради НПУ від міста Києва. (кандидатури обговорені на зібранні)
3. Про участь відділення НПУ в м. Києві в цільовій програмі по придбанню приміщення для розміщення НПУ (кандидатури обговорені на зібранні, Ірина Петрова, Войтовський Валентин Войтовський).
4. Вибори делегатів на черговий з’їзд НПУ (кандидатури обговорені на зібранні).

Шановні колеги!

У Київському міському нотаріальному окрузі зареєстровано та працює 1327 приватних нотаріусів.

В 15 державних нотаріальних конторах Києва та Київському державному нотаріальному архіві у яких працює 102 державних нотаріуса.

20 березня 2019 року відбулися загальні збори нотаріусів міста Києва.

Збори заслухали та затвердили звіт про роботу Правління та голови Правління (Сидоренка А.В.), а також таємним голосуванням вибрали нового голову Відділення – Козаєву Наталію Михайлівну, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу.

З решти питань порядку денного загальних зборів нотаріусів м. Києва рішення приймалися в процедурі дистанційного електронного голосування в якому взяло участь 686 нотаріусів м. Києва.

За результатами голосування обрано:

Заступником голови відділення – Бабенко Вікторію Вікторівну

членами Правління НПУ в м. Києві:

1. Бердеса Максима Олександровича
2. Валігуру Ганну Валеріївну
3. Верповську Олену Володимирівну
4. Голяченко Марію Василівну
5. Леонтьєва Гліба Олеговича
6. Остапчук Нелю Вікторівну
7. Ричок Руслану Миколаївну
8. Соврас Олену Юріївну
9. Шапченко Марію Іванівну

членом Ради НПУ – Бадахова Юрія Назіровича.

Протягом року відбулося 11 засідань Правління відділення, на яких вирішувались поточні питання діяльності відділення (затвердження кошторису відділення, штатного розпису, планів роботи відділення, стану сплати членських внесків, фінансування участі нотаріусів в міжнародних спортивних заходах, фінансування святкування Дня нотаріату тощо).

Ми провели одне розширене засідання правління за участі Управління нотаріату ГТУЮ в м. Києві з питання співпраці у сфері належного методичного забезпечення нотаріусів м. Києва, через оновлення роботи Методичної ради при ГТУЮ м. Києва.

Звітність перед членами НПУ за використані кошти, стан заборгованості по внескам, Протоколи загальних зборів, протоколи засідання Правління, витрачання коштів відділення постійно знаходяться у відкритому доступі на сайті відділення.

Минулого року ми організували і провели три семінари з підвищення кваліфікації з видачею свідоцтва про підвищення кваліфікації, два з яких, спільно з Відділенням НПУ у Київській області:

“I. Податки, ЄСВ, звітність. II. Оцінка: порядок застосування, перевірка, вимоги, санкції” 26.09.2019

“Практичні аспекти корпоративного регулювання діяльності товариств з обмеженою відповідальністю” 22.10.2019, 06.11.2019

“І.Зміни в новій редакції українського правопису. ІІ Законодавчі новації 2019 практичне застосування.” 20.12.2019.

16.12.2019 Відділення Нотаріальної палати України в м. Києві організувало відкриту професійну дискусію на тему «Виконавчий напис нотаріуса як позасудова форма захисту цивільних прав та законних інтересів». У заході взяли участь нотаріуси (із столиці, а також інших областей), представники законодавчої, виконавчої, судової влади, адвокати, юристи банків, приватні виконавці та інші правники. Формат професійної дискусії нотаріусів із колегами-правниками виявився успішним та конструктивним. Подібні заходи заплановані на 2020 рік.

Нотаріуси Києва мали можливість прийняти участь у семінарах та вебінарах організованих Нотаріальною палатою України, Головним територіальним управлінням юстиції в м. Києві, ДП «НАІС» до проведення яких були залучені наші колеги. Державні та приватні нотаріуса неодноразово долучалися до правопросвітницького проекту Міністерства юстиції України “Я маю право!”, шляхом проведення онлайн-вебінарів, зустрічей тощо.

Створено телеграм-канал Відділення НПУ у м. Києві з метою об’єднання київської нотаріальної спільноти, оперативного надання «гарячих» новин та інформації щодо актуальних змін, створення єдиної практики, а також висвітлення рішень правління відділення НПУ у м. Києві для взаємної комунікації між колегами.

Крім того, Правління постійно інформувало про події, які відбуваються в нотаріальній спільноті розміщуючи інформацію на сайті відділення, на сторінці відділення та сторінці «Нотаріуси Києва» в соціальній мережі ФБ про всі заходи, які організовувались та проводились за ініціативи Правління відділення, Ради та Президента НПУ.

Продовжуючи традицію святкування Дня нотаріату, Відділення Нотаріальної палати України в м. Києві було організовано та проведено «Смарагдову вечірку». Приємно, що до святкування долучилися колеги з інших регіонів України. Окрема подяка за організацію та проведення членам Правління – Марії Голяченко, Нелі Остапчук.

Як і завжди, не лише нотаріатом єдині.

Команда нотаріусів Києва взяла участь в Ukraine notary games, що проходили у місті Дніпро 05.09- 06.09 2019 року. Настільний теніс – Руслана Ричок (державний нотаріус) – срібло; великий теніс – Олена Стрельченко – золото (приватний нотаріус), великий теніс мікст – золото (Олена Стрельченко, Олександр Оксентюк), шахи Юрій Тасун (нотаріус) – срібло; шашки – Юрій Тасун (нотаріус) – срібло; стрільба з пневматичної гвинтівки – Козаєва Наталія (нотаріус) – срібло; Бадмінтон – Вадим Рогач (нотаріус)- срібло, Олена Верповська (нотаріус) – бронза; кидки м’яча в корзину – Гліб Леонтьєв (нотаріус) – срібло. Валентина Токарєва підсилила футбольну команду «Придніпров’я», що здобула бронзу в турнірі по футболу, а Станіслав Легкобит грав за команду міста Тернопіль, що повезли додому срібло!

Нотаріуси м. Києва у складі футбольної команди Ukrainian Notary Team стали срібними призерами та фіналістами Турніру Sicily Football Lawyers.

Рудюк Максим та Рогоза Олександр у складі Ukrainenotaryfootballteam взяли участь у IX World lawyers football championship/Copa Juristas.

Валерій Вербовський вже вкотре подолав марафон, дистанцію у 42,195 км, у одному з найстаріших марафонів України – Білоцерківському міжнародному марафоні.

Олена Верповська, Руслана Ричок вибороли срібло з настільного тенісу на 6 Міжнародній спартакіаді нотаріату в Білорусії.

Олена Верповська у складі команди на Олімпіаді в Польщі виборола золото в естафеті зі спринту – 4 по 100 метрів.

Пишаємося нашими нотаріусами, які 5-6 жовтня прийняли участь в ювілейному 10th Wizz Air Kyiv City Marathon: Ханіна Анна, Аверіна Євгенія, Кирилюк Дмитро, Тиминюк Марина, Сніцаренко Ганна, Паракуда Ірина, Караванська Тетяна, Полякова Катерина, Верповська Олена, Бабенко Вікторія, Дяченко Оксана, Тарасюк Тетяна, Кирилюк Олена, Легкобит Станіслав, Косенко Оксана, Поповченко Юлія, Зубкова Олена, Дубенко Катерина, Соболєв Дмитро, Воробйова Дар‘я, Хоменко Вікторія, Пшенична Вікторія.

Приділялась увага формуванню позитивного образу нотаріуса у засобах масової інформації. Члени Правління активно приймали участь в заходах та подіях органів влади, місцевого самоврядування, громадських організації тощо.

Членами Правління було організовано та проведено ряд районних зустрічей з нотаріусами Києва, з питань напрацювання єдиної нотаріальної практики, правозастосування тощо.

Олена Соврас, Марія Шапченко, Руслана Ричок, Марія Голяченко, Гліб Леонтьєв, Максим Бердес, Неля Остапчук, Олена Верповська, Ганна Валігура вели постійну роботу з питання налагодження фінансової дисципліни нотаріусів м. Києва по сплаті членських внесків, приймали активну участь у розгляді звернень нотаріусів та скарг на дії нотаріусів м. Києва.

Голова відділення НПУ в м. Києві, член Ради НПУ Наталія Козаєва:

– виступила спікером на сертифікаційних курсах для фахівців з житлової нерухомості, організованих Спілкою фахівців з нерухомого майна України.

– виступила спікером на Legal Cybersecurity Forum, що відбувся в Києві, щодо актуального стану забезпечення кібергігієни в сфері нотаріату та дії НПУ в цьому напрямку.

– виступила спікером на PKI Forum UA 2019, з проблематикою недосконалості законодавства в сфері цифровізації, видачі ID-карт з неповною інформацією, верифікації особи у нотаріуса, необхідності створення протоколу (умов допуску) робочого комп’ютера нотаріуса і перевірки такого комп’ютера органами спецзв’язку.

– прийняла участь у Міжнародній конференції у форматі круглого столу на тему «Реформування нотаріату за стандартами ЄС: саморегулювання, Е-нотаріат», організованій НПУ за підтримки Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва та Федеральної нотаріальної палати Німеччини.

Заступник Голови Відділення НПУ в м. Києві Вікторія Бабенко:

– прийняла участь у круглому столі на тему “Завершення перехідного періоду для товариств”, організованому Юридичною компанією Dictum разом з Комітетом малого та середнього бізнесу при Торгово-промисловій палаті України.

– прийняла участь в робочій зустрічі президента НПУ Володимира Марченка із народним депутатом України, членом фракції політичної партії «Слуга народу» Тарасом Тарасенком з питань перспективи оптимізації оподаткування самозайнятих осіб.

– прийняла участь у Панельній дискусії: «Останні тенденції у сфері корпоративних відносин» на XIII Щорічному форумі з корпоративного права Асоціації правників України з корпоративного права.

– прийняла участь у Круглому столі на тему «Зміни в процедурі державної реєстрації», за організаційної підтримки Юридичної компанії Dictum та Центру надання адміністративних послуг міста Києва.

Член Правління Олена Верповська:

– як Заступник Голови комісії з розвитку фізичної культури, спорту, творчості та мистецтва НПУ, увійшла в склад оргкомітету з проведення міжнародного заходу Ukrainian notary games, що проходили у місті Дніпро у вересні 2019 року, стала капітаном Київської збірної нотаріусів, у складі 20 чоловік.

– надає постійну допомогу з підготовки адміністративних позовів проти МЮ та консультування усіх нотаріусів, чий доступ заблоковано;

– прийняла участь у міжнародному юридичному форумі «Tashkent Law Spring», організований Міністерством юстиції Узбекистану (за власний кошт).

Член Правління Неля Остапчук прийняла участь у Конференції «5 років діалогу і 25 років медіації в Україні».

Член Правління Ганна Валігура, в межах виконання плану роботи Правління Відділення НПУ у м. Києві, виступила організатором створення Єдиної електронної бази нотаріусів м. Києва.

Голова Відділення Наталія Козаєва, заступник голови відділення НПУ в м. Києві Вікторія Бабенко, член правління Олена Верповська прийняли участь у відкритті Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України, який створено тимчасово, для допомоги постраждалим від незаконних дій державних реєстраторів, а також для розробки нової стратегії вдосконалення системи державної реєстрації.

2019 рік приніс приємні новини, пов’язані із призначенням Віце-Президента НПУ приватного нотаріуса Ольги Оніщук на посаду Заступника Міністра юстиції.

На початку 2020 року приватного нотаріуса Дмитра Кирилюка призначено на посаду директора Департаменту нотаріату та державної реєстрації.

На виконання Наказу Міністерства юстиції України від 18 липня 2019 року № 2185/5 щодо посилення збереження та захисту даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, ДП «НАІС» успішно провело верифікацію (перевірку документів) усіх нотаріусів м. Києва.

Приємно відзначити, що нотаріуси м. Києва стали переможцями та лауреатами у конкурсі «Кращий нотаріус року»:

«Професіонал в сфері нотаріату»

Переможець – Войтовський Валентин Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;

«Опора і авторитет для нотаріальної спільноти»

Лауреат – Кияниця Алла Федорівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

«Майбутнє нотаріату»

Переможець – Гуль Лідія Олександрівна, державний нотаріус, завідувач Київського державного нотаріального архіву;

«Нотаріус-науковець»

Лауреат – Яцино Катерина Сергіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

«Легенда нотаріату України»

Переможець – Пасічник Світлана Григорівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;

«Кращий керівник»

Переможець – Сидоренко Андрій Васильович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

За минулий рік розглянуто 6 скарг на дії нотаріусів. Направлено 18 подань до Ради НПУ з питання звільнення нотаріусів від сплати внесків до НПУ з причини зупинення діяльності у зв’язку з народженням дитини, декретними відпустками державних нотаріусів, тривалою хворобою та встановленням інвалідності.

За зверненнями Правління Відділення НПУ у м. Києві, нотаріуси міста Києва отримали заохочення та нагороди:

Подяка Президента Нотаріальної Палати України – Бердес Максим Олександрович, Войнарска Ірина Анатоліївна, Дульська Тетяна Володимирівна, Клименко Світлана Юріївна, Ковтун Олександра Дмитрівна, Комнатна Анна Анатоліївна, Прокопенко Леся Володимирівна.

Почесна грамота Президента НПУ – Верповська Олена Володимирівна, Войтовський Валентин Сергійович, Кирилюк Дмитро Володимирович, Кирилюк Олена Юріївна, Козаєва Наталія Михайлівна, Оніщук Ольга Миколаївна, Остапчук Неля Вікторівна, Леонтьєв Гліб Олегович, Хоменко Вікторія Валеріївна.

Подяка Нотаріальної палати України – Кароєва-Яремчук Тетяна Михайлівна, Пилипчук Олена Іванівна, Парусова Галина Михайлівна, Радіонова Лідія Іванівна, Шапченко Оксана Андріївна, Браславська Олена Григорівна, Рижкова Світлана Станіславівна, Васильєва Ольга Вікторівна.

Почесна грамота Нотаріальної палати України – Оніщук Ольга Миколаївна, Сидоренко Андрій Васильович, Петутіна Юлія Олександрівна, Петрова Ірина Григорівна, Діброва Ольга Сергіївна.

Подяка Київського міського голови, Подякою – Кудінова Олександра Андріївна, Войтовський Валентин Сергійович.

Завдяки активній роботі правління відділення Нотаріальної палати України в м. Києві нотаріуси покращили фінансову дисципліну по сплаті членських внесків до НПУ.

За 2019 рік значна кількість нотаріусів Києва, які мали заборгованість, сплатили борги (повністю чи частково). Робота з покращення фінансової дисципліни по сплаті членських внесків триває. Правлінням Відділення НПУ розглянуто питання про заходи щодо недопущення фактів грубого порушення окремими нотаріусами Київського нотаріального округу вимог Статуту НПУ щодо своєчасної сплати членських внесків. За результатами засідання Правління нотаріусам-боржникам було направлено листи про вжиття заходу впливу (санкції) як у формі у формі «ЗАУВАЖЕННЯ» так і у формі «ПОПЕРЕДЖЕННЯ» за порушення норм Кодексу професійної етики нотаріусів, неповагу до нотаріальної професії та нотаріальної спільноти в цілому та за невиконання рішення органу НПУ щодо погашення боргу зі сплати членських внесків.

За порушення норм Кодексу професійної етики нотаріусів та невиконання рішення органу НПУ щодо погашення боргу зі сплати членських внесків, на розгляд Комісії з питань професійної етики нотаріусів було передано матеріали щодо ряду приватних нотаріусів.

Нагадуємо, що в умовах, коли реформування нотаріату та розвиток самоврядування впевнено виходить на новий шлях, вчасна сплата членських внесків є надзвичайно важливою для виконання НПУ статутних завдань.

Своєчасна сплата членських внесків надає нотаріусам можливість, зокрема, безкоштовно в будь-який час брати участь у заходах підвищення професійного рівня, які організовує НПУ, отримувати доступ до інформаційних аналітично-методичних матеріалів, які готує НПУ, підвищити ефективність захисту своїх професійних прав шляхом отримання висновків експертно-правової комісії при НПУ щодо обґрунтованості застосованих до нотаріусів заходів реагування (санкцій).

Інформуємо про структуру, штат та використання коштів відділення.

Структура та штат відділення НПУ в м. Києві – 2019 рік

голова відділення на громадських засадах

помічник голови відділення – 8000 грн.

бухгалтер відділення – 8000 грн.

юрисконсульт – 15000 грн.

 

НАДХОДЖЕННЯ:

Залишок коштів на рахунку на 01.01.2019р.                                                            3700131,14
50% членських внесків згідно п.6.6 Статуту НПУ                                                  2623601,25

 

ВИТРАТИ:

Загальні збори нотаріусів м. Києва 20.03.2019р.                                                  43646,05
Надання послуг з організації та проведення змагань 18-19.05.2019р.           44000,00
Організація та проведення Дня Нотаріату 31.08.2019р.                                     82500,00
Влаштування та організація спортивних змагань
06-07.09.2019р.                                                                                                                 57930,00
Семінар 26.09.2019р.                                                                                                       39580,00
Семінар 22.10.2019р.                                                                                                       10000,00
Семінар 06.11.2019р.                                                                                                        10000,00
Круглий стіл 16.12.2019р. на тему: виконавчі написи                                           32783,00
Семінар 20.12.2019р.                                                                                                        30900,00
% банка                                                                                                                                 3435,31
Зарплата + податки                                                                                                          456865,49
Кошти на утримання відділення                                                                                  25237,82
Перерахунок коштів на депозит                                                                                   4500000,00
ВСЬОГО ДОХОДІВ:                                                                                                           6323732,39
ВСЬОГО ВИТРАТ:                                                                                                              5336877,67
Залишок коштів на основному рахунку на 31.12.2019р.                                        986854,72
Залишок коштів на депозитному рахунку на 31.12.2019р.                                   4500000,00

ВСЬОГО КОШІВ У ВІДДІЛЕННЯ:                                                                                5486854,72

Місце роботи (організація), службова адреса, телефон: ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС Київського міського нотаріального округу, 03057, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 45, прим. 6-8, тел. (044) 456 08 61

Громадянство: Громадянка України

Дата і місце народження: 08.03.1987 року, місто Київ

Освіта: Повна вища; Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Правознавство»; рік вступу – 2000; рік закінчення – 2009;

Додаткова освіта: Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Інститут післядипломної освіти, повний курс навчання за сертифікатною програмою «Теорія та практика медіації», 2018-2019 навчальний рік, кваліфікація – медіатор.

Науковий ступінь, вчене звання: Кандидат юридичних наук

Публікації: 2016 рік участь у розробці рекомендацій для нотаріусів, на тему: «Проблемні питання державної реєстрації прав на нерухоме майно в аспектах останніх змін до законодавства. Практичні питання, відповіді та узагальнення»;

Травень 2017 року – доповідач на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Нові напрямки охорони та захисту прав нотаріусами»;

Петрова І.Г.,  «Правове регулювання майнових правовідносин подружжя. Шлюбні договори. Договори про поділ майна подружжя», науково-практичний журнал «Мала енциклопедія нотаріуса», №4 (106) серпень 2019 року;

Петрова І.Г.,  «Медіація в нотаріальному процесі», науково-практичний журнал «Мала енциклопедія нотаріуса», №4 (106) серпень  2019 року;

Петрова І.Г.,  «Захист прав дітей – обов’язок нотаріуса» , науково-практичний журнал «Мала енциклопедія нотаріуса», №5 (107) жовтень 2019 року.

Петрова І.Г.,  «Деякі аспекти реєстрації шлюбів нотаріусами», науково-практичний журнал «Мала енциклопедія нотаріуса», №6 (108) грудень  2019 року;

Нагоpоди, почесні звання: не має

Загальний стаж роботи: 15 р.

Нотаріальний стаж: 9  р.

Т р у д о в а   д і я л ь н і с т ь

З травня 2005 року до лютого 2006 року – помічник юрисконсульта в юридичному відділі ТОВ «ВІДІ АВТОСІТІ»

З лютого 2006 року  до листопада 2009 року – юрисконсульт в юридичному відділі ТОВ «ВІДІ АВТОСІТІ»

З листопада 2009 року до листопада 2010 року – стажист у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Тимчука Володимира Олександровича

З червня 2011 року  по теперішній  час – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

З 2016 року по теперішній  час – делегат З’їздів нотаріусів України від Київського міського нотаріального округу. Член Комісії Нотаріальної палати України з питань інформаційної політики та протидії корупції.

ПРОГРАМА КАНДИДАТА

Об’єднання, підтримка, комунікація серед колег (я знаю свого сусіда):

• Підтримка молодих нотаріусів;
• Проведення круглих столів для обміну досвідом та обговорення проблемних питань нотаріальної діяльності;
• Контроль за дотриманням нотаріусами правил професійної етики;
• Робота з колегами з метою подолання явища цінової конкуренції.

Покращення взаємодії НПУ з Національною асоціацією адвокатів України (досвід і практика – запорука успіху):

• Проведення спільних семінарів, круглих столів, лекцій;
• Семінари нотаріус + адвокат;
• Розроблення спільних методичних рекомендацій щодо захист прав та законних інтересів громадян та захист інтересів професії.

Розширення переліку функцій, які виконують нотаріуси (нові горизонти – нові можливості):

• Закріплення ролі нотаріуса у процедурі медіації на законодавчому рівні;
• Надання нотаріусам права реєстрації шлюбів, що є перспективним враховуючи міжнародний досвід;
• Засвідчення електронних копій документів.

 Запровадження електронної системи нотаріату (економимо час- бережемо природу):

• Запровадження ведення реєстру для реєстрації нотаріальних дій в електронній формі;
• Створення електронної бази з документами;
• Передача нотаріусом документів в електронній формі;
• Електронний нотаріальний архів.

«Приносити користь світу – це єдиний спосіб стати щасливим.» – Ганс Крістіан Андерсен.

Щиро і сердечно вітаємо Марію Іванівну Шапченко з Днем народження!
Нехай поруч з Вами завжди йдуть віра, надія, оптимізм і впевненість, а доля береже Вас від негараздів та бід, додає сил та натхнення!
Бажаємо Вам, щоб будні були освітлені любов’ю, увагою, щирістю рідних, друзів, колег, а оберегами стали найкращі спомини, чисті людські почуття.
Нехай щастить Вам у всіх намірах та задумах. Духовних Вам злетів, невичерпної життєвої енергії, плідної праці, сімейного благополуччя, достойної шани від колег!

Шановні колеги!

22 січня 2020 року відбудуться Загальні збори нотаріусів міста Києва. У зв’язку з перемогою, нашого колеги Дмитра Кирилюка, у конкурсі на посаду Директора департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України, нам необхідно переобрати Члена Ради НПУ від міста Києва. Усі кандидати, які мають намір прийняти участь у голосуванні на посаду Члена Ради НПУ від міста Києва, повинні надіслати в електронному вигляді свої біографічні довідки та програму кандидата до 21.01.2020 року.
Email: npu.kyiv2020@gmail.com
Запрошуємо Вас на Загальні збори нотаріусів міста Києва – колегію з Міністерством юстиції, які відбудуться 22 січня 2020 року.
Місце проведення зборів: ПАТ «Київпроект», за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, актова зала, 2-й поверх.
Реєстрація здійснюється за наявності паспорта з 13:15 до 14:00. Початок о 14:00.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

– Вітальне слово президента НПУ Володимира Марченка.
– Вітальне слово керівника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міненка Кирила.
1. Звіт Правління відділення Нотаріальної палати України в місті Києві про свою роботу за 2019 рік (Голова відділення – Козаєва Н.М.).
2. Вибори члена ради НПУ від міста Києва.
3. Про участь відділення НПУ в м.Києві в цільовій програмі по придбанню приміщення для розміщення НПУ.
4. Проблемні аспекти діяльності нотаріату та перспективи його розвитку. Начальник Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нестеренко Вікторія, Кирилюк Дмитро- директор департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України.
5. Різне.

Попередня реєстрація на збори є обов’язковою.

Реєстрація здійснюється шляхом заповнення електронної форми за адресою: http://reg.vnpu.kiev.ua

Форма реєстрації відкрита до 21 січня 2020 року.
Перевірку реєстрації можна здійснити у вкладці «Список зареєстрованих».

Правління відділення НПУ в м.Києві

Вітаємо Міненка Кирила Вікторовича з перемогою у конкурсі на посаду
Начальника Центрального мижрегіонального управління (м. Київ)!
Зичимо Вам успіхів у всіх починаннях, плідної професійної діяльності! Нехай завжди супроводжує Вас удача, розуміння та підтримка колег, а підґрунтям професійних успіхів стане міцне здоров’я, гарний настрій, сповнене любові серце.
Переконані, що Ваш професіоналізм, управлінський талант, організаторські здібності сприятимуть досягненню значних успіхів! Нехай непроста робота приносить задоволення, а людська шана буде подякою за плідну працю.
Відчуваємо, душою Ви з нами та нотаріат завжди у Вашому сердці!
З повагою нотаріуси Віділення НПУ у м. Києві.

Головні територіальні управлінні

юстиції в областях та місті Києві

Міністерство юстиції України з метою забезпечення єдиної практики застосування законодавства у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань інформує про таке.

2     листопада 2019 року набрав чинності Закон України № 159-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», що спрямований на запровадження дієвих механізмів запобігання рейдерству у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Окрім посилення відповідальності державних реєстраторів у відповідних сферах державної реєстрації та виключення зі складу суб’єктів державної реєстрації юридичних осіб публічного права, акредитованих в установленому порядку, зміни до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію) передбачають низку новел, які суттєво впливають на процедуру проведення реєстраційних дій. Разом з цим. значна частина положень Закону України X» 159-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» містить норми прямої дії, які мають бут и застосовані з часу набрання чинності цим Законом.

1.Частина п’ята статті 3 Закону та частина друга статті 4 Закону про реєстрацію зазнали редакційних змін. Разом з цим звертаємо увагу на те, що у вказаних законодавчих актах збережено принцип «екстериторіальності» проведення реєстраційних дій в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Відповідно до закону межі Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя визначають виключно за місцезнаходженням нерухомого майна чи (для сфери реєстрації бізнесу) за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи.

При цьому звертаємо увагу, державна реєстрація обтяжень речових прав на нерухоме майно, як і державна реєстрації фізичної особи – підприємця проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна чи від місця знаходження фізичної особи – підприємця.

2. У зв’яжу зі змінами до етапі 18 Закону запроваджується обов’язкове визначення державним реєстратором обсягу цивільної дієздатності фізичних осіб, цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевірка повноважень представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав у випадках, коли державна реєстрація прав проводиться не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

При цьому слід відмітити, що Законом також встановлено механізм, за допомогою якого державним реєстратором встановлюється відповідний обсяг – шляхом перевірки певних відомостей, що містяться в реєстрах, автоматизованих інформаційних системах Мін’юсту.

Найбільш типовими прикладами реєстраційних дій, що породжують обов’язок визначити державним реєстратором обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, є реєстрація права оренди на підставі договору оренди землі, що нотаріально не посвідчений. У цих випадках з метою забезпечення визнання державою факту набуття права оренди на земельну ділянку державний реєстратор мас встановити відсутність факту смерті орендодавця відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян на момент підписання договору. Також державний реєстратор відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань має встановити факт існування відповідної юридичної особи (орендаря) та факт підписання договору від імені юридичної особи уповноваженою на це особою.

Аналогічним чином слід застосовувати обов’язок державного реєстратора щодо встановлення обсягу цивільної дієздатності фізичних осіб, цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб у зв’язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) чи у зв’язку з передачею майна у власність фізичним та юридичним особам, що вийшли із складу засновників (учасників) юридичної особи. Так, державний реєстратор має встановити відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян відсутності факту смерті, а також факт перебування у шлюбі «відчужувача», що може мати наслідком застосування відповідних норм Цивільного та Сімейного кодексів України щодо спільного майна подружжя. Щодо фізичної особи «набувача» права власності, то відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлюється факт народження фізичної особи та відсутність факту її смерті. Що стосується юридичної особи, то встановлення факту існування відповідної юридичної особи та прийняття відповідного рішення уповноваженою особою (органом управління) юридичної особи маг відбуватися як щодо «набувача» права власності, так і щодо «відчужувача».

Наразі технічним адміністратором Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань забезпечено технічну можливість доступу державних реєстраторів до відповідних реєстрів.

Що стосується перевірки повноважень особи діяти від імені іншої особи (частина шоста статті 18 Закону (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності»), звертаємо увагу на те, зазначена норма закріплює вичерпний перелік документів, які можуть бути прийняті на підтвердження повноважень представника, який не підлягає розширеному тлумаченню. Такими документами є:

• нотаріально посвідчена довіреність, дійсність якої перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей;
• документ що підтверджує повноваження законного представника особи;
• відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Аналогічні вимоги встановлено і для визначення обсягу повноважень заявників у сфері державної реєстрації прав, які с представниками фізичних та юридичних осів – суб’єктів речового права, обтяження (стаття 20 Закону).

Нагадаємо, що відповідно до вимог етапі 242 Цивільного кодексу України законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей є їх батьки (усиновлювачі).

Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Законним представником у випадках, встановлених законом,може бути й інша особа.

З     огляду на це повідомляємо, що повноваження батьків дитини перевіряються відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян, а інших законних представників підтверджуються документами, виданими компетентними органами (рішення суду, органу опіки і піклування, тощо).

Зауважуємо також, що довіреність юридичної особи, оформлена відповідно до вимог статті 246 Цивільного кодексу України, не є належним документом для цілей проведення державної реєстрації.

Щодо використання державним реєстратором Єдиного реєстру довіреностей, то технічним адміністратором вказаного реєстру здійснюються заходи щодо можливості доступу до відомостей Єдиного реєстру довіреностей в порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (за прикладом інформаційної взаємодії з Державним земельним кадастром). До налагодження такої інформаційної взаємодії державному реєстратору буде забезпечено отримання скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей в електронній формі шляхом доступу до цього реєстру.

Враховуючи наведене суб’єкту державної реєстрації прав слід забезпечити доступ державних реєстраторів до Державного ресору актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (у разі відсутності такого доступу у державного реєстратор) та до Єдиного реєстру довіреностей шляхом звернення до технічного адміністратора зазначених реєстрів (державне підприємство «Національні інформаційні системи України») відповідно до вимог законодавства.

Слід відмітити, що аналогічні за змістом норми закріплені і в Законі про реєстрацію.

Так, відповідно до частини четвертої статті 6 Закону про реєстрацію державний реєстратор під час проведення державної реєстрації змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи приватного права, у разі якщо такі зміни відбулися не в результаті нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є відчуження (передання) частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (крім акціонерних товариств), у результаті видачі свідоцтва про право на спадщину на частку засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (крім акціонерних товариств) або не на підставі судового рішення, обов’язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і здійснює перевірку цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи.

Частиною другою статті 14 Закону про реєстрацію також передбачено встановлення обсягу повноважень представника, що подає відповідні заяви для цілей проведення реєстраційних дій.

Разом з тим, інформуємо, що окрім використання відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного реєстру довіреностей. Закон про реєстрацію передбачає обов’язок державного реєстратора перевіряти використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.

Перевірка використання спеціальних бланків нотаріальних документів реалізована за посиланням https://rnb.nais.gov.ua в мережі Інтернет.

3. Поряд з іншим, внесеними до Закону змінами абзац другий частини першої статті 26 Закону доповнюється такою підставою для внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як видача дубліката документа, який посвідчує право власності на нерухоме майно.

Статтею 26 Закону врегульовані відносини, пов’язані з внесенням записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування. За змістом частини першої зазначеної статті зміни до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону.

Таким чином, у випадку видачі дубліката документа, який посвідчує право власності на нерухоме майно,внесення змін до запису Державною реєстру речових прав на нерухоме майно для суб’єкта речового права не є обов’язковим та здійснюється виключно за його бажанням. Відомості про видачу дубліката документа, який посвідчує право власності на нерухоме майно, вносяться державним реєстратором як додаткові відомості до запису про право власності на нерухоме майно, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4.Окрему увагу законодавець приділяє особливостям державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, які відображені в статті 31-2 Закону.

Вказана стаття більш деталізує процедуру державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва. При цьому принципи такої реєстрації залишаються незмінними – одночасність нотаріальної дії та державної реєстрації прав, а також те, що принцип одночасності застосовується виключно у разі, коли нотаріальні дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва мають наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень.

Окремими новелами, які знайшли своє відображення у статті 31-2 Закону, є проведення нотаріусом державної реєстрації припинення іпотеки щодо майна одночасно з проведенням державної реєстрації права власності у результаті видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) або свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, що реалізовувалося, у тому числі як предмет іпотеки (частина четверта вказаної статті).

Також частиною четвертою цієї статті встановлено, що державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна відповідно до Закону України «Про нотаріат» проводиться нотаріусом, яким знято відповідну заборону на відчуження нерухомого майна, одночасно з її зняттям.

Слід звернути увагу, що нотаріус у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, самостійно формує та реєструє заяву про державну реєстрацію прав та проводить державну реєстрацію прав у порядку, передбаченому цим Законом (частина шоста статті 31-2 Закону).

За таких умов, відповідно до норм Закону у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, вже відсутня особа заявника та відповідно нотаріусом самостійно формується і реєструється відповідна заява.

При цьому така заява не роздруковується та на ній не проставляється підпис певного заявника чи нотаріуса.

Відповідно до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 року № 484), формування заяв у сфері державної реєстрації прав у базі даних заяв здійснюється шляхом внесення відомостей про заявника:

прізвище;

ім’я;

по батькові (за наявності);

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

реквізити документа, що посвідчує особу заявника:

–      назва документа;

–      серія документа (за наявності);

–      номер документа;

–      дата видачі документа;

–      уповноважений суб’єкт, що видав документ;

–      строк дії документа (за наявності);

–      додаткові відомості про документ (за наявності);

реквізити документа, що підтверджує повноваження заявника діяти від імені іншої особи (у разі подання заяви уповноваженою на те особою):

–      назва документа;

–      серія документа (за наявності);

–      номер документа;

–      дата видачі документа;

–      уповноважений суб’єкт, що видав документ;

–      строк дії документа (за наявності);

–      додаткові відомості про документ (за наявності).

На сьогодні програмне забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно технічно не дозволяє формувати заяви у сфері державної реєстрації прав без відображення відомостей про заявника.

При цьому пунктом 2 Розділу ІІ Закону України № 159-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» доручено Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити приведення програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідність із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За таких умов, до приведення програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідність із Законом з метою забезпечення формування нотаріусом заяв у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав. їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, останньому у поле «прізвище, ім’я та по батькові» слід вказувати «Заяву сформовано нотаріусом відповідно до закону». При цьому, при запиті програмним забезпеченням Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника слід в поле «причина відсутності» вказати «інша причина відсутності коду».

Враховуючи наведене, просимо довести зазначене до відома державних реєстраторів та нотаріусів для використання ними в роботі.

Перший заступник Міністра                             Євгеній ГОРОБЕЦЬ

 Завідувачам київськими державними

нотаріальними конторами

 

Приватним нотаріусам Київського

міського нотаріального округу

 

В основі даного узагальнення лежить інформація, набута в процесі здійснення комплексних перевірок організації нотаріальної діяльності державних та приватних нотаріусів міста Києва, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.

Метою проведеної роботи є напрацювання єдиної нотаріальної практики.

В ході проведення узагальнення встановлено, що посвідчення заповіту є досить поширеною нотаріальною дією. Так, у середньому за рік нотаріусами міста Києва посвідчується майже 14 тис. заповітів, з яких близько 2/3 складають заповіти посвідчені приватними нотаріусами, приблизно 1/3 – заповіти посвідчені державними нотаріусами (з них заповітів подружжя близько 10, а секретних заповітів 1-2 на рік).

Згідно зі статтею 1233 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України) заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповіт являє собою документ, що містить одностороннє особисте волевиявлення спадкодавця на випадок своєї смерті щодо передачі належного йому майна певним особам.

Здебільшого заповіт складається однією особою, разом з тим, ЦК України передбачає складання так званого спільного заповіту. До нього, зокрема, належить заповіт подружжя.

Законодавство визначає певні вимоги до особи заповідача. Так право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Тобто заповідач має повністю усвідомлювати значення своїх дій та їх наслідки, тому недопустимим є будь-який вплив на свідомість особи при складенні заповіту. У зв’язку із зазначеним, право на заповіт здійснюється особисто, а вчинення заповіту через представника не допускається.

При посвідченні заповіту заповідач має право:

• призначити коло спадкоємців;
• визначити обсяг спадщини;
• зробити заповідальний відказ;
• покласти на спадкоємців інші обов’язки;
• скласти заповіт з умовою;
• підпризначити спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунутий від права на спадкування.

На практиці дуже розповсюдженою є ситуація, коли в заповіті зазначено: «все моє майно де б таке не знаходилось та з чого б воно не складалось та все те, що буде мені належати на день моєї смерті та на що я за законом буду мати право, я заповідаю…». При такому змісті заповіту до складу спадщини буде включено і майно, яке не належало спадкодавцю на день посвідчення заповіту, але було набуто ним за його життя до дня смерті.

У випадку, коли в заповіті зазначена лише частина майна, що належить спадкодавцю, інша його частина розподіляється між спадкоємцями за законом.

При посвідченні заповіту нотаріусом від заповідача не вимагаються документи на підтвердження права власності на майно, що буде зазначено в заповіті.

Заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення. Крім цього, у заповіті обов’язково має бути зазначена дата та місце народження заповідача. Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. На прохання особи нотаріус може записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається перед його підписом.

Відповідно до статті 1247 ЦК України заповіт має бути підписаний особисто заповідачем. Разом з тим, якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 ЦК України.

Частина четверта статті 207 ЦК України передбачає, що якщо у разі хвороби чи фізичної вади фізична особа не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. При цьому підпис іншої особи на тексті правочину, засвідчується нотаріусом із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Однак, законодавець встновив обмеження щодо кола осіб, які можуть підписати заповіт за заповідача. Так заповіт не може бути підписаний фізичною особою, на користь якої складений заповіт.

Доречно згадати про нововведення в 2019 році у Правилах ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 (далі – Правила), при посвідченні заповіту у разі, коли заповідач не може підписатися власноручно. Відтепер відповідно до вимог пункту 7.20 Правил у разі посвідчення заповіту від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер.

Слід звернути увагу на такий різновид заповітів як заповіт при свідках. Так на бажання заповідача, а також у випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватись не менше ніж при двох свідках. Текст заповіту має містити відомості про особи свідків, а саме: прізвище, ім’я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Текст заповіту, укладеного при свідках, обов’язково зачитується ними вголос, після чого вони проставляють свої підписи на ньому. Чинне законодавство визначає ряд вимог, яким мають відповідати свідки. Свідками можуть бути виключно особи з повною цивільною дієздатністю. Не можуть бути свідками: нотаріус; особи, на користь яких складено заповіт; члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

Варто зазначити, що деякі нотаріуси не зазначають необхідні відомості про свідків в тексті заповіту або ж такі відомості вносять до посвідчувального напису. Управління юстиції наголошує, що стаття 1253 ЦК України передбачає у встановлених законодавством випадках участь не менше двох свідків. Разом з тим, мають місце поодинокі випадки коли нотаріусом посвідчується заповіт особи, яка через фізичні вади не могла самостійно його прочитати, за участю одного свідка.

Статтею 1255 ЦК України встановлено, що нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту. Враховуючи викладене, вважаємо за доцільне роз’яснювати вимоги зазначеної статті в тексті заповітів при їх посвідченні за участю свідків, а також у випадках, коли заповіт підписано за заповідача іншою особою.

Ще одним з різновидів заповіту є секретний заповіт, тобто заповіт, що посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусу. На конверті має бути підпис заповідача. Нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує (стаття 1249 ЦК України). Варто зазначити, що нотаріус повинен роз’яснити заповідачу, що текст заповіту має бути викладений таким чином, щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.

На конверті із секретним заповітом обов’язково зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження заповідача і дата прийняття на зберігання цього заповіту. Секретний заповіт приймається нотаріусом на зберігання без складання опису.

Згідно зі статтею 1250 ЦК України одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту. Про день оголошення заповіту він повідомляє членів сім’ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації. У присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст. Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки. Протокол про оголошення секретного заповіту складається за формою № 19 додатку 25 до Правил.

У протоколі зазначаються: дата, час та місце складання протоколу про оголошення секретного заповіту; дата посвідчення та прийняття на зберігання секретного заповіту; прізвище, ім’я, по батькові осіб, присутніх при оголошенні, у тому числі свідків; відомості про повідомлення осіб, які не з’явились на оголошення секретного заповіту, або відомості про повідомлення в друкованих засобах масової інформації; стан заповіту (наприклад, наявність закреслених місць, поправок або інших недоліків); стан конверта, у якому знаходився заповіт, а також записується весь текст заповіту.

У тексті протоколу відображається попередження нотаріусом свідків про відповідальність за шкоду, заподіяну ними внаслідок розголошення відомостей, що стали їм відомі у зв’язку з оголошенням секретного заповіту.

Секретний заповіт після його оголошення залишається в матеріалах нотаріальної справи.

У випадках, якщо заінтересована особа, належним чином повідомлена про день оголошення секретного заповіту, на оголошення не з’явиться, нотаріус оголошує зміст секретного заповіту тим особам, які з’явилися.

У разі з’явлення заінтересованої особи після оголошення заповіту нотаріус ознайомлює її з протоколом оголошення секретного заповіту, про що робить відповідну відмітку, яка підписується також цією особою.

У зв’язку з тим, що заповідач має право написати заповіт власноручно, а також законом йому надано право на посвідчення секретного заповіту, при оформленні спадщини може виникнути необхідність у тлумаченні заповіту. Статтею 1256 ЦК України встановлено, що тлумачення заповіту може бути здійснено самими спадкоємцями. У разі відсутності спору між спадкоємцями ними може бути укладено договір про тлумачення заповіту, в якому вправі уточнити, конкретизувати волю спадкодавця тощо, або з’ясувати зміст окремих розпоряджень заповіту; можуть розподілити частки у спадковому майні, права та обов’язки між ними тощо. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом.

У тих випадках, коли неможливо визначити справжню волю заповідача, нотаріусом у протоколі відтворюється витлумачений спадкоємцями текст заповіту та відомості про досягнення (чи недосягнення) між спадкоємцями згоди щодо тлумачення тексту заповіту. У протоколі можуть бути зазначені й інші істотні обставини оголошення заповіту.

Слід зауважити, що секретні заповіти зберігаються в окремому пакеті в залізних шафах чи сейфах. Не допускається підшивання секретних заповітів до їх оголошення в окремі наряди.

Відповідно до статті 1243 ЦК України подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності. Таким є майно, набуте подружжям під час шлюбу, незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку.

На підтвердження факту перебування у шлюбі нотаріусу подається відповідне свідоцтво. Доречно зауважити, що фактичні шлюбні відносини не породжують права на спільний заповіт, оскільки згідно зі статтею 21 Сімейного кодексу України шлюбом визнається сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Надаючи певного визначення спільному заповіту подружжя, можна сказати, що він є домовленістю між подружжям про перехід права власності на спільно набуте майно після смерті обох з подружжя до визначених спільним рішенням спадкоємців. При цьому заповіт може бути складений щодо всього спільного майна подружжя або стосовно його частини, яка конкретно обумовлюється в такому заповіті.

У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті. Варто підкреслити, що поняття «переходить» не означає, що другий з подружжя вважатиметься повноправним власником спільного майна. Навпаки, з урахуванням частини третьої статті 1243 ЦК України, можна вважати, що він втрачає право відмовитися від спільного заповіту, оскільки таке право існує лише за життя обох з подружжя. І, як наслідок, він матиме можливість лише володіти і користуватися таким майном, оскільки нотаріус, отримавши повідомлення про смерть одного з подружжя, накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

Разом з тим, на практиці виникають ситуації, коли у разі смерті одного з подружжя, накладення заборони на відповідне майно не відбулось. При цьому змінились сімейні обставини, матеріальне становище того з подружжя, що залишився живим. Особа вирішила укласти стосовно майна, зазначеного в заповіті, один з договорів відчуження на свій розсуд. Відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 глави 1 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012   № 296/5 (далі – Порядок), при посвідченні нотаріусом правочинів щодо відчуження майна від імені особи, у якої немає чоловіка або дружини (неодружена/неодружений, удова/удівець), відчужувач подає відповідну заяву, у якій також зазначається, що майно, яке є предметом цього правочину, не є спільною сумісною власністю. Нотаріус доводить зміст такої заяви до відома другого учасника правочину та зазначає про це в його тексті. Така заява повинна виходити особисто від відчужувача, а в разі вчинення правочину через представника – від представника, якщо відчужувач надав йому право при оформленні правочину подавати від його імені заяву про належність йому (відчужувачу) майна на праві особистої приватної власності.

У такому випадку з метою недопущення відчуження майна, яке є предметом заповіту подружжя, необхідно було б здійснювати перевірку наявності заповіту подружжя за даними Спадкового реєстру. Разом з тим, це потребує внесення відповідних змін до Порядку. Тому вважаємо за доцільне в заяві відчужувача про те, що у нього немає чоловіка або дружини (неодружена/неодружений, удова/удівець), зазначити про те, що майно, яке підлягає відчуженню, не є предметом заповіту подружжя.

За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню, а саме, шляхом засвідчення справжності підпису одного з подружжя на заяві про відмову від заповіту подружжя. Відповідна спеціальна норма цивільного законодавства щодо заповіту подружжя встановлює, що він може бути змінений чи скасований лише за життя обох з подружжя. Після смерті одного з подружжя інший вже не вправі змінити спільний заповіт подружжя.

На заповіт подружжя поширюються усі правила щодо форми заповіту та порядку його посвідчення, передбачені ЦК України. При посвідченні заповіту подружжя нотаріус застосовує форму посвідчувального напису №48 додатку 25 до Правил.

При цьому необхідно звернути увагу на примітку до цієї форми, в якій зазначено, що нотаріус перевіряє факт реєстрації шлюбу та режим спільного сумісного майна, яке є предметом заповіту подружжя, про що робить відповідну відмітку на примірнику заповіту, який зберігається у його справах.

Посвідчення заповіту подружжя нотаріусом ускладнюється тими обставинами, що Порядок взагалі не регламентує дії нотаріуса щодо процедури оформлення спадщини в разі смерті як одного, так і другого з подружжя, якими складено спільний заповіт.

Заповідач вправі у будь-який час скасувати заповіт. Право заповідача на скасування заповіту є невід’ємною частиною гарантованої ЦК України свободи заповіту. Підставою для скасування заповіту може бути тільки воля та бажання заповідача. Стаття 1254 ЦК України визначає два шляхи скасування заповіту: складання нового заповіту, який скасовує попередній та скасування заповіту шляхом подання відповідної заяви.

Нотаріус при одержанні заяви про скасування чи зміну заповіту, а також за наявності нового заповіту, який скасовує чи змінює раніше складений заповіт, робить про це відмітку на примірнику заповіту, що зберігається у справах нотаріуса, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та в алфавітній книзі обліку заповітів.

Нотаріус, якому під час посвідчення заповіту стало відомо про наявність раніше складеного заповіту, повідомляє про вчинену нотаріальну дію нотаріуса чи орган місцевого самоврядування, де зберігається примірник раніше посвідченого заповіту. Однак не всі нотаріуси дотримуються цієї вимоги Порядку.

Особливої уваги потребує процедура скасування заповіту, який зберігається не за місцем скасування.

Якщо заповідач не має можливості звернутися до того нотаріуса, який посвідчив заповіт, то його підпис на заяві з повідомленням про скасування заповіту може бути засвідчений нотаріально будь-яким нотаріусом. При цьому нотаріусу, що посвідчив заповіт, надсилається оригінал цієї заяви для вчинення відповідних відміток у своєму архіві. Відомості про скасування заповіту підлягають обов’язковій реєстрації у Спадковому реєстрі.

Нотаріуси міста Києва, в цілому, дотримуються вимог чинного законодавства щодо посвідчення заповітів. Разом з тим, Управлінням з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у місті Києві за результатами проведених планових та позапланових комплексних перевірок виявлено окремі упущення та недоліки при вчиненні цієї нотаріальної дії.

Зустрічаються випадки, коли час внесення до Спадкового реєстру відомостей про посвідчення заповіту передує часу його посвідчення, що суперечить вимогам пункту 4 Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 491, відповідно до якого до Спадкового реєстру вносяться відомості про посвідчені заповіти.

Відповідно до пункту 14 вищевказаного Порядку державна реєстрація посвідчених заповітів, а також змін до них, скасування заповітів здійснюються в Спадковому реєстрі у день вчинення відповідної нотаріальної дії, однак, траплялися випадки, коли нотаріусами здійснювалась реєстрація заповітів не в день посвідчення.

Досить часто під час внесення відомостей до Спадкового реєстру про посвідчення заповіту нотаріуси не завжди вносять відомості про місце народження заповідача, чим не в повній мірі дотримуються вимог підпункту 2.1.1 пункту 2.1. розділу 2 Положення про Спадковий реєстр, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5.

Виявлені випадки порушення вимог підпункту 1.7 пункту 1 глави 3 розділу II Порядку, оскільки у тексті заповіту, записаного нотаріусом за допомогою загальноприйнятих технічних засобів відсутня інформація, що текст заповіту прочитаний заповідачем вголос і підписаний ним.

В порушення вимог підпункту 1.3 пункту 1 глави 3 розділу ІІ Порядку нотаріуси у тексті заповіту іноді не зазначають час його складення.

Також траплялися випадки, коли нотаріусами у Журналі реєстрації вхідних документів не завжди реєструються заяви про скасування заповіту, чим не дотримуються вимоги пункту 8.9 Правил.

Звертаємо увагу нотаріусів на дотримання вимог пункту 8 глави 3 розділу ІІ Порядку, відповідно до якого посвідчені нотаріусами заповіти, а також зміни до них, відомості про скасування заповітів підлягають обов’язковій державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, установленому Положенням про Спадковий реєстр, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5.

Доречно зауважити, що наказом Міністерства юстиції України від 15.08.2019 № 2567/5 затверджено зміни до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5. Зокрема, змінено форму посвідчувального напису на заповіті, записаному зі слів заповідача. Відтепер при посвідченні заповіту нотаріусом у тексті посвідчувального напису відомості про час посвідчення не зазначаються.

Звертаємо увагу нотаріусів на необхідність ретельного аналізу виявлених помилок та використанні проведеного узагальнення в подальшій роботі.

 

Начальник

Управління з питань нотаріату                                                 К.В. Міненко

Чепурна К.В., 234-99-91

Шановні колеги!
Нашої підтримки та уваги потребує наша колега Бойко Алла Сергіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального кругу. В її офісі сталася пожежа. Алла Сергіївна чудом встигла попередити та переконати пожежників про неприйнятність використання води та пожежної піни при гасінні. Завдяки її стійкості в такій нелегкій ситуації, вона врятувала свій архів. А всі ми знаємо і розуміємо, що означає архів для нотаріуса. Інше майно та, власне і сам офіс, нажаль, врятувати не вдалося. Для тих, хто готовий підтримати колегу в її нелегкий час, повідомляємо реквізити картки її чоловіка